Каміонський Оскар Ісайович

КАМІО́НСЬКИЙ Оскар Ісайович (18(30). 01. 1869, Київ — 15(28). 08. 1917, м. Ялта, нині АР Крим) — співак (баритон), педагог. Чоловік К. Брун-Каміонської. Закін. С.-Петербур. консерваторію (1891; кл. К. Еверарді, С. Габеля). Удосконалював вокал. майстерність у А. Ронці та Ч. Россі в Мілані (Італія). Виступав на опер. сценах Неаполя, Флоренції (обидва — Італія), Афін. Соліст опер. театрів Харкова (1893–94, 1898–99, 1913–14), Києва (1894–95, 1897, 1902–04, 1914), Ростова (нині Ростов-на-Дону, РФ, 1895–96), Тифліса (нині Тбілісі, 1896–98, 1899–1901), Одеси (1901, 1913), Катеринослава (нині Дніпропетровськ), С.-Петербурга, Москви та ін. 1904 — викладач Київ. школи М. Лесневич-Носової. Пройшовши чудову вокал. школу, К. майстерно володів невеликим за силою лірич. баритоном, який особливо красиво звучав у верх. регістрі. Гастролі в Монте-Карло, Японії, Великій Британії, Франції, Німеччині. Перший виконавець партій Грязного («Царева наречена» М. Римського-Корсакова) у Харкові, Гаріна («Каморра» Е. Еспозіто) в Одесі. Відомий також як популяризатор творчості укр. композиторів, зокрема М. Лисенка. 1904 на фірмі «Грамофон» (Київ) наспівав його романси «Безмежне поле» та «Минають дні». Мав також записи на ін. фірмах С.-Петербурга, Тифліса, Берліна, Варшави, Києва.

Рекомендована література

1. Хроника театра и искусства (к 10-летию сценической деятельности О. Камионского) // Театр и искусство. 1904. № 6;
   Google Scholar Internet
2. Оскар Камионский. К., 1911;
   Google Scholar Internet
3. О. Камионский [Некролог] // Рампа и жизнь. 1917. № 33–34.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю