Камю Альберт

Визначення і загальна характеристика

КАМЮ́ Альбер (Сamus Albert; 07. 11. 1913, с-ще Мондові, нині Дрен, Алжир — 04. 01. 1960, містечко Вільблеве, похов. у м-ку Люма, Франція) — французький письмен­ник. Нобелівська премія (1957). Навч. в Алжир. університеті (1932–36). У 1940 пере­їхав до Франції. Під час 2-ї світової війни брав участь у франц. Русі Опору. 1944–47 — гол. ред. г. «Combat» («Битва», Париж). Загинув у автомоб. аварії. Повість «LʼÉtranger» («Сторон­ній», 1942), філос. есей «Le Mythe de Sisyphe» («Міф про Сізіфа», 1942), драма «Le Malentendu» («Непоро­зумі­н­ня», 1944) містять болісні роз­думи про сенс люд. буття. У драмі «Caligula» (1944) на екзистенціоналіст. кшталт пере­тлумачив сюжет про рим. імператора Каліґулу, одного з найжорстокіших деспотів античності. Про­блему абсурд. світу й абсурд. людини К. найповніше втілив у філос. романі-притчі «La Peste» («Чума», 1947), в якому від­бувається пере­хід від «естетики абсурду» до «естетики бунту». На основі істор. матеріалу в трактаті «LʼHomme révolté» («Бунтівна людина», 1951) К. ді­йшов висновку про неминучість пере­родже­н­ня революції в тиранію та пере­творе­н­ня колишніх борців проти поневоле­н­ня на жорстоких гнобителів, у по­стійному бунтарстві вбачав єдину можливість протистояти цьому абсурдові історії. Ідеї К. справили помітний вплив на зх.-європ. інтелігенцію, яка пере­живала тяжкі потрясі­н­ня у воєн­ні та повоєн­ні лихолі­т­тя. Літ.-художня творчість і есе­їстика К. тяжіють до образ. типу мисле­н­ня; філософія ж ґрунтується на пошуку морал. істин, намаган­ні зро­зуміти смисл люд. існува­н­ня. Водночас не обмежувався кон­статацією від­чуженості й абсурдизації життя, прагнув зна­йти їм позитивні виріше­н­ня. Окремі твори К. українською мовою пере­клали О. Бурґгардт, А. Пере­падя, О. Жупанський, Л. Кононович, О. Мокровольський, Р. Осадчук, О. Соловей, П. Таращук, М. Тютюн­ник, Г. Філіпчук, О. Черній, В. Шовкун та ін.

Тв.: укр. перекл. — Осінь // Сучасність. 1966. № 2; Гість // Там само. 1967. № 4; Справедливі // Там само. № 6–8; Три есеї // Там само. № 11; Міф про Сізіфа. Листи до німецького друга // Всесвіт. 1972. № 8; Калігула // Там само. 1988. № 7; Міф про Сізіфа. Сторон­ній. К., 1989; Ви­брані твори. К., 1991; У 3 т. Х., 1996–97; Щаслива смерть. Перша людина. К., 2005; Чума: Романи, повісті. Х., 2006.

Літ.: Затонський Д. Альбер Камю, або Пере­вернута трагедія // Затонський Д. Про модернізм і модерністів. К., 1972; Білоцерківець Н. Воскресі­н­ня Калігули // Всесвіт. 1988. № 7; Наливайко Д. Трагічний гуманізм Альбера Камю // Камю А. Ви­брані твори. К., 1991; Попович М. Бунтівний Камю // Зарубіжна літ-ра. 1998. № 20.

В. І. Ткаченко

Завантажити статтю