Кам’яна сіль

Визначення і загальна характеристика

КАМ’ЯНА́ СIЛЬ  — осадова гірська порода гідрохімічного походження (галітоліт), що складається переважно з мінералу галіту (NaCl; вміст у чистих різновидах сягає 99 %). К. с. є найпоширенішою породою соленос. формацій, які вміщують також відклади більш ранніх стадій аридного осадонакопичення: сульфатні та змішані карбонатно-сульфатні породи. Домішки: хлориди та сульфати натрію, калію, магнію і кальцію, броміди, йодиди, борати, гіпс, карбонатно-глинистий матеріал, доломіт, анкерит, магнезит, бітуми, глини, тальк, оксиди і гідрооксиди заліза тощо. К. с. безбарвна, молочно-біла або забарвлена домішками у різні відтінки сірого, жовтого, червоного, брунатного та ін. кольорів. Має шарувату текстуру, солоний смак, високі розчинність (356–391 г/л, залежить від т-ри) та пластичність, щільність, нижчу ніж у більшості осад. порід (2173 кг/м³). Дві останні характеристики зумовлюють прояви пластич. деформацій у масивах К. с. — галотектокінез. Існує низка гіпотез щодо походження К. с.: осадові (морські: «барова» — К. Оксеніус, 1877; «проміжних басейнів» — Е. Брансон, 1915; Г. Ріхтер-Бернбург, 1955; М. Фівег, 1958; М. Страхов, 1962), континентальна (Дж. Волтер, 1924), континентально-морська (стадія «сухого озера» — М. Валяшко, 1962; Т. Ловенстейн і Л. Гарді, 1985), ендогенна (В. Созанський, 1973), метасоматична (М. Кудрявцев, 1966), ексгаляційно-осадова (Н. Джинорідзе, В. Раєвський, 1982). За умовами накопичення родовища К. с. поділяються на розсоли сучас. соляних басейнів, соляні підземні води, поклади мінерал. солей сучас. соляних басейнів, викопні поклади (найважливіші для промисловості). Накопичення К. с. в історії Землі періодично повторювалося. Грандіоз. епохами соленакопичення були кембрій, пізній девон (360–380 млн р.), перм (270–290 млн р.), пізня юра (145–155 млн р.), неоген (5–8 млн р.). К. с. утворювалася за умов арид. клімату, від’ємного водного балансу у великих континент. озерах, мор. лагунах і затоках, у крайових частинах епіконтинент. морів, у передгір. прогинах і прогинах платформ. У сучас. умовах солеродні водойми представлені переважно самоосад. соляними басейнами (континентальними і морськими). К. с. в осад. басейнах складає слабодислок. пласти, ядра солянокупол. структур, утворює обмежених розмірів прошарки, лінзи або соляні глетчери. На території України соленосні формації віком від пізньодевонських до сучасних з потуж. пластами К. с. встановлено в 6-ти регіонах. У розрізі Дніпров.-Донец. западини (Черніг., Сум., Полтав., Харків. області) — 2 девонські (франська та фаменська) і нижньопермська, у Донбасі — нижньопермська, у Переддобруджин. прогині — верхньоюрська, у Закарп. і Предкарп. прогинах — неогенові. Осадження хлориду натрію відбувається нині у крим. озерах — Сиваському, Сасик-Сиваському, Генічеському. З К. с. отримують понад 1500 різних продуктів. За призначенням розрізняють харч., корм. та технічну. Очищена К. с. — важливий харч. продукт, консервуюча речовина; кормову використовують для годівлі худоби (сіль-лизунець) та для заготовлення кормів; технічну — для отримання соляної кислоти, нашатирю, хлористого кальцію, хлору, кальцинов. та харч. соди тощо, а також в анілін., лакофарб., текстил., фармацевт., шкіряній, нафт., металург. та ін. галузях промисловості, в орган. синтезі, холодил. справі, миловарінні та ін. Великі водянопрозорі кристали галіту застосовують у оптич. приладах. Світ. видобування К. с. 2011 складало 290 млн т, зокрема у Китаї — 65 млн т, США — 44 млн т, Німеччині — 20 млн т, Індії — 18 млн т, Австралії — 13 млн т, Канаді — 11 млн т, Пакистані — 11 млн т, Україні — 5,5 млн т. Родовища К. с. розробляють підзем. способом — шахтним (камерна система відпрацювання) або методом підзем. розчинення (видобутий штуч. розсіл випаровується у вакуум. апаратах). Відомі поодинокі випадки видобування відкритим (кар’єрним) способом (Соль-Ілец. родовище, РФ). Значну частину К. с. отримують із солоних озер і джерел шляхом виварювання. У вироблених підзем. просторах іноді розміщують підземні відділення лікарень, концертні зали, музеї, культ. споруди, стаціонарні наук. лабораторії, підприємства, технол. ємності для зберігання вуглеводнів, хім. речовин та ін. матеріалів, системи ізоляції відходів. Запаси К. с. в Україні за категорiями А+В+С1 оцінюють у 9 млрд т. Найбільшим є Артемівське родовище кам’яної солі. К. с. в Україні видобувають на глиб. 150–280 м, де потуж. шарів сягає 60 м.

Завантажити статтю