Кам’янисті ґрунти

КАМ’ЯНИ́СТІ ҐРУНТИ́  — ґрунти, у гранулометричному складі яких наявна фракція часток розміром понад 1 міліметр. Вона має заг. назву «скелет». Сформувалися К. ґ. переважно на елювії осад., метаморфіч. і масивно-кристаліч. порід. До них належать більшість бурозем. ґрунтів Карпат і Крим. гір, чорноземи звичайні на Донец. кряжі, а також на невеликих плямах у долинах річок і балок уздовж усього кристаліч. УЩ, коричневі ґрунти субтропіч. ксерофітно-ліс. зони та ін. У поверхневому шарі (до 30 см) цих ґрунтів кількість скелета коливається від 5 до 95 %, униз до материн. породи вона зростає. За розміром скелет поділяється на кам’янистий (понад 100 мм), щебенюватий (10–100 мм) і хрящуватий (1–10 мм). Усі ці фракції є практично інерт. матеріалом, однак по-різному впливають на якісні характеристики ґрунтів. Кам’яниста фракція не лише зменшує об’єм дрібнозему (до 1 мм) у ґрунт. профілі, а й є перешкодою для мех. оброблення ґрунту. Щебенюваті елементи, як і кам’янисті, знижують корис. об’єм, ускладнюють оброблення ґрунту, не впливають на водний і пожив. режими. Хрящувата фракція також інертна в живленні рослин, однак відіграє певну роль у поліпшенні мех. якостей, водного режиму порівняно з попередніми. Відповідно до закономірностей співвідношення у ґрунт. масі цих фракцій розроблено градації К. ґ. за вмістом скелета, які характеризуються певною їх кількістю: слабохрящуваті ґрунти (0–30 см) містять 10–20 % скелета, в якому щебеню 20–30 %, хряща 70–80 %; хрящуваті — відповідно 20–30 %, 30–40 % і 60–70 %; щебенювато-хрящуваті — 30–50 % та до 10 % каміння, щебеню — 30–40 %, хряща — 50–60 %; кам’янисто-хрящуваті — відповідно 50–80 % та 10–30 %, 30–40 % і 30–50 %; щебенювато-кам’янисті — понад 80 % та 40–50 %, 30–40 % і 20–30 %. Скелет як невід’ємний інерт. матеріал мінерал. частини К. ґ. зумовлює зменшення корис. об’єму дрібнозему, який визначає агроном. характеристику ґрунту за параметрами властивостей. Вони точніше відображають родючість ґрунтів при розрахунку на весь об’єм ґрунт. маси.

Завантажити статтю