КАМʼЯНИ́СТІ ҐРУНТИ́ — ґрунти, у гранулометричному складі яких наявна фракція часток роз­міром понад 1 міліметр. Вона має заг. назву «скелет». Сформувалися К. ґ. пере­важно на елювії осад., метаморфіч. і масивно-кри­сталіч. порід. До них належать більшість бурозем. ґрунтів Карпат і Крим. гір, чорноземи звичайні на Донец. кряжі, а також на невеликих плямах у долинах річок і балок уздовж усього кри­сталіч. УЩ, коричневі ґрунти субтропіч. ксерофітно-ліс. зони та ін. У поверх­невому шарі (до 30 см) цих ґрунтів кількість скелета коливається від 5 до 95 %, униз до материн. породи вона зро­стає. За роз­міром скелет поділяється на камʼянистий (понад 100 мм), щебенюватий (10–100 мм) і хрящуватий (1–10 мм). Усі ці фракції є практично інерт. матеріалом, однак по-різному впливають на якісні характеристики ґрунтів. Камʼяниста фракція не лише зменшує обʼєм дрібнозему (до 1 мм) у ґрунт. профілі, а й є пере­шкодою для мех. обробле­н­ня ґрунту. Щебенюваті елементи, як і камʼянисті, знижують корис. обʼєм, ускладнюють обробле­н­ня ґрунту, не впливають на водний і пожив. режими. Хрящувата фракція також інертна в живлен­ні рослин, однак ві­ді­грає певну роль у поліпшен­ні мех. якостей, водного режиму порівняно з попередніми. Від­повід­но до закономірностей спів­від­ноше­н­ня у ґрунт. масі цих фракцій роз­роблено градації К. ґ. за вмістом скелета, які характеризуються певною їх кількістю: слабохрящуваті ґрунти (0–30 см) містять 10–20 % скелета, в якому щебеню 20–30 %, хряща 70–80 %; хрящуваті — від­повід­но 20–30 %, 30–40 % і 60–70 %; щебенювато-хрящуваті — 30–50 % та до 10 % камі­н­ня, щебеню — 30–40 %, хряща — 50–60 %; камʼянисто-хрящуваті — від­повід­но 50–80 % та 10–30 %, 30–40 % і 30–50 %; щебенювато-камʼянисті — понад 80 % та 40–50 %, 30–40 % і 20–30 %. Скелет як невід­ʼємний інерт. матеріал мінерал. частини К. ґ. зумовлює зменше­н­ня корис. обʼєму дрібнозему, який ви­значає агроном. характеристику ґрунту за параметрами властивостей. Вони точніше від­ображають родючість ґрунтів при роз­рахунку на весь обʼєм ґрунт. маси.