Кам’янський Свято-Успенський монастир

КА́МʼЯНСЬКИЙ СВЯ́ТО-УСПЕ́НСЬКИЙ МОНАСТИ́Р Засн. 1681 як чол. на березі р. Снов у Новозибков. пов. Черніг. губ. (нині побл. с. Забрама Брян. обл., РФ) із благослові­н­ня архі­єпис­копа Чернігівського Л. Барановича старцем І. Болховським. Назву монастир отримав через місц. камʼянистий ґрунт. На кошти геть­мана І. Мазепи зведено деревʼяний Свято-Успен. собор (1687), трапезну, церкви на честь св. Івана Предтечі (1690-і рр.) та Благовіще­н­ня Богородиці (1697), надбрам. храм Всіх святих, келії. Камʼяне будівництво на тер. монастиря роз­почато ігуменом Йоасафом (Міткевичем), зокрема 1758 зведено теплий храм на честь Різдва Івана Предтечі з трапезною. 1779 замість деревʼяного Успен. собору побудували мурований у стилі укр. бароко. 1780 в обителі проживало 10 ченців і стільки ж послушників. 1786 монастир пере­творено на жін., його заселили інокині Печениц. Свято-Успен. монастиря (Стародуб. пов.) під керівництвом ігумені Аполінарії, колиш. настоятельки закритого Преображен. дівочого монастиря у м. Глухів (нині Сум обл.). До серед. 1800-х рр. кількість насельниць збільшилася до 300 осіб; 1920 тут було 270 черниць. Святиня монастиря — копія чудотворної ікони Новодворської Божої Матері (подарована Л. Барановичем). 1928 обитель ліквідовано.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю