Кам’янський Свято-Успенський монастир
КА́М’ЯНСЬКИЙ СВЯ́ТО-УСПЕ́НСЬКИЙ МОНАСТИ́Р Засн. 1681 як чол. на березі р. Снов у Новозибков. пов. Черніг. губ. (нині побл. с. Забрама Брян. обл., РФ) із благословіння архієпископа Чернігівського Л. Барановича старцем І. Болховським. Назву монастир отримав через місц. кам’янистий ґрунт. На кошти гетьмана І. Мазепи зведено дерев’яний Свято-Успен. собор (1687), трапезну, церкви на честь св. Івана Предтечі (1690-і рр.) та Благовіщення Богородиці (1697), надбрам. храм Всіх святих, келії. Кам’яне будівництво на тер. монастиря розпочато ігуменом Йоасафом (Міткевичем), зокрема 1758 зведено теплий храм на честь Різдва Івана Предтечі з трапезною. 1779 замість дерев’яного Успен. собору побудували мурований у стилі укр. бароко. 1780 в обителі проживало 10 ченців і стільки ж послушників. 1786 монастир перетворено на жін., його заселили інокині Печениц. Свято-Успен. монастиря (Стародуб. пов.) під керівництвом ігумені Аполінарії, колиш. настоятельки закритого Преображен. дівочого монастиря у м. Глухів (нині Сум обл.). До серед. 1800-х рр. кількість насельниць збільшилася до 300 осіб; 1920 тут було 270 черниць. Святиня монастиря — копія чудотворної ікони Новодворської Божої Матері (подарована Л. Барановичем). 1928 обитель ліквідовано.
Рекомендована література
- Описание женского Каменского-Успенского монастыря. Чг., 1863;
- Каменский Успенский женский монастырь и его святыня // Чернигов. епарх. ведомости. 1892. № 14;
- Любавин А. Н. Каменский Успенский монастырь. Брянск, 1999;
- Лазаревский А. Описание старой Малороссии. Полк Стародубский. Т. 1. 2-е изд. Белые берега, 2008.