Розмір шрифту

A

Кримський республіканський заклад «Центральний музей Тавриди»

КРИ́МСЬКИЙ РЕСПУБЛІКА́НСЬКИЙ ЗА́КЛАД «ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ МУЗЕ́Й ТАВРИ́ДИ» Роз­таш. у Сімферополі. Веде свою історію від Музею старожитностей Таврій. вченої архів. комісії (засн. 1887) і Природничо-істор. музею Таврій. земства (1899). Музей старожитностей створювався з метою ви­вче­н­ня архів. справ і від­бору для без­строк. зберіга­н­ня історично най­цін­ніших документів. Спочатку Таврій. вчену архівну комісію, а від­повід­но й цей музей, очолював О. Стевен — син засн. Нікіт. ботан. саду Х. Стевена.

Знач. внесок у роз­виток Музею старожитностей зробили О. Бертьє-Делагардт, А. Маркевич (був на­ступ. головою Комісії: від 1894 — фактично, від 1908 — офіційно), Ф. Лашков, М. Клепінін, А. Кашпар. 1887–1920 виходили «Из­вѣстія Таврической ученой архивной ком­мис­сіи» (див. «Из­вѣстія Таврического общества истории, археологии и этногра­фии»). 1914 у фондах Музею старожитностей налічувалося понад 5 тис. екс­понатів. У ньому зберігалися прикраси, пре­дмети побуту з Неаполя Скіфського, антична кераміка, скло, золоті, срібні, бронз. монети різноманіт. епох, ярлики турец. султанів і крим. ханів, рідкісні рукописи, гравюри, карти, фото­графії, етногр. матеріали, ка­мʼяні статуї та стели, археол. знахідки з Керчі та Херсонеса. У Природничо-істор. музеї були широко пред­ставлені природа Криму, його флора, фауна та геологія — окамʼянілості давніх молюсків і риб, викопні залишки до­істор. тварин, які мешкали в Криму, — мамонта, мастодонта, зубробізона, лева, багата ко­лекція крим. мінералів, чучела тварин і птахів, зокрема й рідкісних і тих, які зникли. Його ста­новле­н­ня повʼязане з іменами ві­домих вчених: В. Вернадсько­го, О. Ферсмана, Є. Вульфа, С. Зер­нова, Л. Симиренка та ін.

Засн. і без­змін. кер. цього музею був видат. ентомолог С. Мокржецький. 1921 обидва музеї були обʼєд­нані в один — Центр. музей Тавриди. Спочатку він роз­ташовувався у 2-х будівлях — у колиш. притулку для дівчаток графині Адлерберг на вул. Пушкінська, № 18 та особняку Офіцер. зі­бра­н­ня на вул. Долгоруківська (нині К. Лібкхнехта, № 35). 1923 в остан­ньому від­крито пер­шу екс­позицію, в якій були пред­­ставлені археол., етногр. і мистецькі колекції. Центр. музею Тавриди також пере­дали бібліотеку «Таврика» (див. Бібліотека «Тав­рика» ім. О. Стевена Кримського республіканського крає­знавчого музею), яка раніше під­порядковувалася Таврій. вченій архів. комісії. Мав від­діли: природничо-істор., археол., худож., етно­­графічний і революції. 1927 май­же всі колекції, окрім художніх, роз­ташували в будинку на вул. Пу­шкінська. 1936 картин­ну галерею пере­дано у ві­да­н­ня Упр. у справах мистецтв при РНК Крим. АРСР, а на її основі створ. сучас. Сімферопольський обласний художній музей. Під час 2-ї світової війни частину екс­понатів втрачено.

Від 1945 — Крим. (від 1993 — респ.) краєзн. музей. Від 1988 роз­таш. у ниніш. будинку на вул. М. Гоголя. 2006 повернуто довоєн­ну назву. Нині у фондах — понад 100 тис. екс­понатів, серед яких — значна ар­хеол. колекція від палеоліту до середньовіч­чя, зі­бра­н­ня нумізматики, унікал. графіки 18–19 ст. з видами Криму, особисті архіви П. Кеп­пена, О. Стевена, О. Бер­тьє-Делагардта, величезна кіль­кість цін­них фото­графій і документів. Музей зберігає цікаві істор.-побут. речі, предмети де­кор.-ужитк. мистецтва, колекцію фарфору, етногр. матеріали. Археол. зі­бра­н­ня неодноразово екс­понували на між­нар. ви­став­ках: 1994 — у м. Мілан, 1995 — у м. Ріміні (обидва — Італія), 1997 — у м. Каєн (Франція), 1999 — у м. Гайдельберґ, 2008, 2010 — у м. Бонн (обидва — Німеч­чина). Вони су­проводжувалися детал. каталогами: «Igoti» (1994), «Dal mille al mille» (1995; обидва — Мі­лан), «Archeologie de la mer noire» (Caen, 1997), «Unbekannte Krim» (Heidelberg, 1999), «Rom die Bar­baren» (2008), «Byzanz Pracht und Alltag» (2010; обидва — Бонн).

По­стійно діючі екс­позиційні роз­­діли: «Минуле Тавриди», «Таврійська губернія», «Заповід­ні ланд­шафти Криму», «Природа Криму: палеонтологія, геологія, рельєф», «Крим у роки Великої Вітчизняної війни», «По­жвавле­н­ня душі». Від 2009 діє екс­позиція «Життя і творчість І. Л. Сельвінського», від­­крита в реконстру­йованому бу­динку поета в істор. частині міс­та (провулок Бондарний, № 2/7). 1993–2000 виходив ж. «Из­ве­стия Крымского республиканского краеведческого музея». Від 2000 музей проводить щорічні «Таврій­ські наукові чита­н­ня», за резуль­татами яких видають зб. наук. матеріалів. У структурі — бібліотека «Таврика» (гол. сховище літ-ри про Крим, ви­даної в Україні та за її межами за остан­ні 400 р.; її унікал. фонд складається з понад 40 тис. томів з історії, архео­логії та природи краю); від­діли: істор.-археол., наук.-просвітниц. і екс­позиц. роботи, фондів, сучас. християн. мистецтва ім. Г. Бостре­ма, природи, музеє­знавства, літ.-мемор. будинок-музей І. Сель­вінського; філія — Алуштинський крає­знавчий музей. Наук. колектив — 36 осіб. Ген. дир. — А. Мальгін (від 2000).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2014
Том ЕСУ:
15
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Музеї
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
1102
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
126
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 13
  • середня позиція у результатах пошуку: 4
  • переходи на сторінку: 3
  • частка переходів (для позиції 4): 288.5% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Кримський республіканський заклад «Центральний музей Тавриди» / О. Б. Вишневська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-1102.

Krymskyi respublikanskyi zaklad «Tsentralnyi muzei Tavrydy» / O. B. Vyshnevska // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014. – Available at: https://esu.com.ua/article-1102.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору