Кримський республіканський заклад «Центральний музей Тавриди»

КРИ́МСЬКИЙ РЕСПУБЛІКА́НСЬКИЙ ЗА́КЛАД «ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ МУЗЕ́Й ТАВРИ́ДИ» Розташ. у Сімферополі. Веде свою історію від Музею старожитностей Таврій. вченої архів. комісії (засн. 1887) і Природничо-істор. музею Таврій. земства (1899). Музей старожитностей створювався з метою вивчення архів. справ і відбору для безстрок. зберігання історично най­цінніших документів. Спочатку Таврій. вчену архівну комісію, а відповідно й цей музей, очолював О. Стевен – син засн. Нікіт. ботан. саду Х. Стевена.

Знач. внесок у розвиток Музею старожитностей зробили О. Бертьє-Делагардт, А. Маркевич (був наступ. головою Комісії: від 1894 – фактично, від 1908 – офіційно), Ф. Лашков, М. Клепінін, А. Кашпар. 1887–1920 виходили «Из­вѣстія Таврической ученой архивной коммиссіи» (див. «Из­вѣстія Таврического общества истории, археологии и этногра­фии»). 1914 у фондах Музею старожитностей налічувалося понад 5 тис. експонатів. У ньому зберігалися прикраси, пре­дмети побуту з Неаполя Скіфського, антична кераміка, скло, золоті, срібні, бронз. монети різноманіт. епох, ярлики турец. султанів і крим. ханів, рідкісні рукописи, гравюри, карти, фотографії, етногр. матеріали, ка­м’яні статуї та стели, археол. знахідки з Керчі та Херсонеса. У Природничо-істор. музеї були широко представлені природа Криму, його флора, фауна та геологія – окам’янілості давніх молюсків і риб, викопні залишки доістор. тварин, які мешкали в Криму, – мамонта, мастодонта, зубробізона, лева, багата ко­лекція крим. мінералів, чучела тварин і птахів, зокрема й рідкісних і тих, які зникли. Його ста­новлення пов’язане з іменами ві­домих вчених: В. Вернадсько­го, О. Ферсмана, Є. Вульфа, С. Зер­нова, Л. Симиренка та ін.

Засн. і беззмін. кер. цього музею був видат. ентомолог С. Мокржецький. 1921 обидва музеї були об’єд­нані в один – Центр. музей Тавриди. Спочатку він розташовувався у 2-х будівлях – у колиш. притулку для дівчаток графині Адлерберг на вул. Пушкінська, № 18 та особняку Офіцер. зібрання на вул. Долгоруківська (нині К. Лібкхнехта, № 35). 1923 в останньому відкрито пер­шу експозицію, в якій були пред­ставлені археол., етногр. і мистецькі колекції. Центр. музею Тавриди також передали бібліотеку «Таврика» (див. Бібліотека «Тав­рика» ім. О. Стевена Кримського республіканського краєзнавчого музею), яка раніше підпорядковувалася Таврій. вченій архів. комісії. Мав відділи: природничо-істор., археол., худож., етно­графічний і революції. 1927 май­же всі колекції, окрім художніх, розташували в будинку на вул. Пу­шкінська. 1936 картинну галерею передано у відання Упр. у справах мистецтв при РНК Крим. АРСР, а на її основі створ. сучас. Сімферопольський обласний художній музей. Під час 2-ї світової війни частину експонатів втрачено.

Від 1945 – Крим. (від 1993 – респ.) краєзн. музей. Від 1988 розташ. у ниніш. будинку на вул. М. Гоголя. 2006 повернуто довоєнну назву. Нині у фондах – понад 100 тис. експонатів, серед яких – значна ар­хеол. колекція від палеоліту до середньовіччя, зібрання нумізматики, унікал. графіки 18–19 ст. з видами Криму, особисті архіви П. Кеппена, О. Стевена, О. Бер­тьє-Делагардта, величезна кіль­кість цінних фотографій і документів. Музей зберігає цікаві істор.-побут. речі, предмети де­кор.-ужитк. мистецтва, колекцію фарфору, етногр. матеріали. Археол. зібрання неодноразово експонували на міжнар. вистав­ках: 1994 – у м. Мілан, 1995 – у м. Ріміні (обидва – Італія), 1997 – у м. Каєн (Франція), 1999 – у м. Гайдельберґ, 2008, 2010 – у м. Бонн (обидва – Німеччина). Вони супроводжувалися детал. каталогами: «Igoti» (1994), «Dal mille al mille» (1995; обидва – Мі­лан), «Archeologie de la mer noire» (Caen, 1997), «Unbekannte Krim» (Heidelberg, 1999), «Rom die Bar­baren» (2008), «Byzanz Pracht und Alltag» (2010; обидва – Бонн).

Постійно діючі експозиційні роз­діли: «Минуле Тавриди», «Таврійська губернія», «Заповідні ланд­шафти Криму», «Природа Криму: палеонтологія, геологія, рельєф», «Крим у роки Великої Вітчизняної війни», «Пожвавлення душі». Від 2009 діє експозиція «Життя і творчість І. Л. Сельвінського», від­крита в реконструйованому бу­динку поета в істор. частині міс­та (провулок Бондарний, № 2/7). 1993–2000 виходив ж. «Из­ве­стия Крымского республиканского краеведческого музея». Від 2000 музей проводить щорічні «Таврій­ські наукові читання», за резуль­татами яких видають зб. наук. матеріалів. У структурі – бібліотека «Таврика» (гол. сховище літ-ри про Крим, виданої в Україні та за її межами за останні 400 р.; її унікал. фонд складається з понад 40 тис. томів з історії, архео­логії та природи краю); відділи: істор.-археол., наук.-просвітниц. і експозиц. роботи, фондів, сучас. християн. мистецтва ім. Г. Бостре­ма, природи, музеєзнавства, літ.-мемор. будинок-музей І. Сель­вінського; філія – Алуштинський краєзнавчий музей. Наук. колектив – 36 осіб. Ген. дир. – А. Мальгін (від 2000).

Літ.: Крымский краеведческий музей: Путеводитель. 1984; Непомнящий А. А. Очерк развития исторического краеведения Крыма в ХІХ – начале ХХ в. 1998; Його ж. Музейное дело в Крыму и его старатели (ХІХ – начало ХХ века): Биобиблиографическое исследование. 2000; Филимонов С. Б. Хранители исторической памяти Крыма: О наследии Таврической ученой архивной комиссии и Таврического общества истории, археологии и этнографии (1887–1931 гг.). 2004 (усі – Сімферополь).

О. Б. Вишневська

Рекомендована література

1. Крымский краеведческий музей: Путеводитель. 1984;
   Google Scholar Internet
2. Непомнящий А. А. Очерк развития исторического краеведения Крыма в ХІХ – начале ХХ в. 1998;
   Google Scholar Internet
3. Його ж. Музейное дело в Крыму и его старатели (ХІХ – начало ХХ века): Биобиблиографическое исследование. 2000;
   Google Scholar Internet
4. Филимонов С. Б. Хранители исторической памяти Крыма: О наследии Таврической ученой архивной комиссии и Таврического общества истории, археологии и этнографии (1887–1931 гг.). 2004 (усі – Сімферополь).
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

завантажити статтю