Катков Михайло Мефодійович

КАТКО́В Михайло Мефоді­йович (08. 10. 1860, Москва — 1941, Прага) — право­знавець. Батько К. Каткова. Закін. Моск. університет (1886), де був залишений професор. стипендіатом при каф. рим. права. 1887 від­ряджений для під­готовки до професор. зва­н­ня до Берлін. університету. Від 1890 викладав у Демидов. юрид. ліцеї (м. Ярославль, Росія); від 1901 — в. о. ін­спектора класів Моск. Олександрій. ін­ституту. 1905 захистив магістер. дис. «Преемство в праве наследования по римскому и современ­ному праву», 1910 — доктор. дис. «Понятие права удержания в римском праве» в Університеті св. Володимира у Києві, де працював від 1906: в. о. екс­траординар., від 1910 — ординар. професор кафедри рим. права; за сумісництвом читав лекції на Київ. вищих жін. курсах, у Між­нар. ін­ституті соціології і права, а також у Київ. комерц. ін­ституті: понад­штат. ординар. професор кафедри торг. права (від 1910), в. о. декана екон. факультету й тимчасово в. о. ректора (1919). Після реорганізації остан­нього продовжував викладати торг. право та спец­курси (вексел. право, конкурсне право, мор. право) у Київ. ін­ституті нар. господарства. 1921 ви­їхав до Варшави, згодом оселився у Празі. Від 1922 — професор кафедри рим. права Рос. юрид. факультету (Прага). Досліджував рим. та цивіл. право. Значну увагу приділяв пита­н­ням правона­ступності у спадкуван­ні та від­мові від спадкува­н­ня, про­блемам утрима­н­ня майна як позасудового способу захисту прав; ви­вчав особливості ін­ституту спадкової транс­місії в рос. праві.

Завантажити статтю