Кауфман Володимир Якович
Визначення і загальна характеристика
КА́УФМАН Володимир Якович (02. 03. 1957, м. Караґанда, Казахстан) — живописець, графік, художник театру. Закін. Львів. училище прикладного та декоративного мистецтва (1978), навч. на архіт. факультеті Львів. політех. інституту (1978–80). Член мист. товариства «Шлях» (1989–93). Гол. художник фестивалів «Вивих» (1992), «Українська молодь — Христові» (1993). Співзасн. і арт-дир. мист. обʼєдн. «Дзиґа» (від 1993), Інституту актуал. мистецтва (від 2007; обидва — Львів). Куратор низки мист. проектів і фестивалів. Співпрацює із Молодіж. театром ім. Леся Курбаса (Львів), Нац. укр. драм. театром ім. І. Франка (Київ). Учасник худож. виставок і проектів в Україні, за кордоном від 1989. Автор гепенінгів, інсталяцій, перформансів, відеоартів. Працює в автор. жанрі «видиво».
Тв.: гепенінги — «Листи до землян, або Восьма печать» (1993), «Дзеркальний короп», «День народження» (обидва — 1994); інсталяції — «Незбагненна руйнація» (1993), «Версії наповнення» (1997), «Спроба передчуття» (2010); перформанс — «Комедія екстазу» (1995), «Ретроспекція» (1996), «У фокусі сну» (2003), «Падіння польоту» (2004), «Побутова екскурсія», «Декларація порожнечі» (обидва — 2008), «Шахівниця» (2009); видиво — «Дзеркальний хрест», «І ти, Бруно…» (обидва — 2001), «Механічна анатомія звуку» (2002), «Карпаторозділ» (2007), «Священна Полтва» (2008); обʼєкт «Екотеатр» (2009).
Літ.: Андрухович Ю. Кауфман і Кайф // ДТ. 2002, 28 груд.; Денисенко А. Влодко Кауфман — майстер гепенінгу і перформансу // ОМ. 2007. № 2.
Л. А. Савченко-Дуда
Додаткові відомості
- Основні твори
- гепенінги — «Листи до землян, або Восьма печать» (1993), «Дзеркальний короп», «День народження» (обидва — 1994); інсталяції — «Незбагненна руйнація» (1993), «Версії наповнення» (1997), «Спроба передчуття» (2010); перформанс — «Комедія екстазу» (1995), «Ретроспекція» (1996), «У фокусі сну» (2003), «Падіння польоту» (2004), «Побутова екскурсія», «Декларація порожнечі» (обидва — 2008), «Шахівниця» (2009); видиво — «Дзеркальний хрест», «І ти, Бруно…» (обидва — 2001), «Механічна анатомія звуку» (2002), «Карпаторозділ» (2007), «Священна Полтва» (2008); об’єкт «Екотеатр» (2009).