Київська ГЕС
КИ́ЇВСЬКА ГЕС — підприємство електроенергетичної галузі. Входить до Дніпровського каскаду ГЕС. Філія ВАТ «Укргідроенерго» (від 2004). Розташована на Дніпрі вище гирла Десни побл. м. Вишгород Київської обл. Будівництво розпочато 1960 (під час його проведення запроваджено низку оригінальних організаційних і конструктивних рішень). Перший агрегат уведено в дію 1964, останній (20-й) — 1968. На ГЕС уперше в українській гідроенергетиці почали використовувати горизонтальні капсульні гідроагрегати. Окрім важливої ролі регулятора пікових навантажень в енергетичній системі України, Київський гідровузол відіграє важливу роль у збереженні екологічної рівноваги, що встановилася у довкіллі. Попри те, що ГЕСи нині виробляють лише 6–8 % від загального обсягу української електроенергії, винятковою залишається їхня роль у створенні високомобільного аварійного маневреного резерву. До основних споруд станції належать: будівля ГЕС з право- і лівобережними устоями, земляні греблі й дамби, відкритий розподільчий пристрій 110 кВ, бетонна водозливна гребля (суміщена з будівлею ГЕС) із 20-ма водоскидами та судноплавний шлюз. На станції встановлено 20 горизонтал.-капсульних гідроагрегатів загальною потужністю 436,5 МВт. Загальна довжина гідротехнічних споруд 70 км, найбільша висота греблі 22 км. Електрична схема — 5 блоків, до складу кожного з яких входять 4 гідрогенератори і підвищувальний трансформатор та вимикач 110 кВ. Середньорічне виробництво електроенергії становить 800 млн кВт·год. Повний об’єм водосховища 3,73 км3, корис. — 1,17 км3, площа дзеркала 922 км2. Довжина напірного фронту гідровузла 42,3 км, пропускна здатність 12 500 м3/сек. 1996–2002 на станції виконано 1-й етап реконструкції, нині (до 2017) триває 2-й її етап. Повністю реконструйовано 19 гідроагрегатів із встановленням екологічно чистих робочих коліс, замінено 5 блочних вимикачів 110 кВ на елегазові, 12 регуляторів швидкості гідроагрегатів тощо. Це дозволило подовжити термін дії устаткування на 30–40 р. Директор — О. Урманов.
Фотоілюстрації
