Київська культура

Визначення і загальна характеристика

КИ́ЇВСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура. Датована кін. 2 — поч. 3 ст. — 1-ю пол. 5-го ст. Памʼятки київ. типу ви­окремив на­прикінці 1940-х — на поч. 1950-х рр. В. Даниленко. Поширена на Пн. Сх. України та у сусід. областях РФ і Білорусі. Ви­окремлюють її середньо- та верх­ньодні­пров., деснян., сх.-лів­обереж. локал. варіанти. Осн. памʼятки на території України: Козаровичі, Обухів 2, 3, Вишеньки, Улянівка, Нові Без­радичі, Глеваха, Деснянка, Олександрівка, Боромля 2, Роїще, Рідний край 3, Курган-Азак. Носії культури мешкали у невеликих, неукріплених, здебільшого роз­таш. групами на невисоких терасах та останцях у заплаві поселе­н­нях. Житла — пере­важно квадратні напів­землянки пл. 11–17 м² зруб. або каркасно-стовп. кон­струкцій, часто з центр. опор. стовпом і від­критим вогнищем. Допоміжні споруди — ями-льохи, наземні будівлі, обмазані глиною. Поховал. обряд — ямні трупоспале­н­ня з бідним інвентарем у ґрунт. могильниках. Кераміка пред­ставлена груболіпними горщиками та корчагами опуклобоких, біконіч. і слабо­профільов. форм, а також глиняними дисками-сковорідками, під­лощеними мисками. Під час роз­копок виявлено залізні фібули та пряжки пізньорим. типів, пластинчасті під­віски, бронз. вироби з виїмчастими емалями геом. стилю. Деякі речі одягу, монети та гончар. посуд потрапляли до племен К. к. від носіїв черняхівської культури. К. к. виникла на основі пізньозарубинец. памʼяток 1–2 ст. (див. Зарубинецька культура) та, у свою чергу, стала основою формува­н­ня ран­ньосередньовіч. словʼян. культур: колочинської культури та пеньківської культури, більшість дослідників вважає її носіїв без­посеред. предками ран­ньо­істор. словʼян, зокрема венедів і антів.

Літ.: Даниленко В. М. Пізньозарубинецькі памʼятки київського типу // Археологія. 1976. № 19; Терпиловский Р. В. Ран­ние славяне Подесенья ІІІ–V вв. К., 1984; Обломский А. М. Этнические процес­сы на водоразделе Днепра и Дона в ІІІ–V вв. Москва; С., 1991; Терпиловский Р. В., Абашина Н. С. Памятники киевской культуры: Свод археологических источников. К., 1992.

Р. В. Терпиловський

Завантажити статтю