Київська меблева фабрика ім. В. Боженка
КИ́ЇВСЬКА МЕ́БЛЕВА ФА́БРИКА ім. В. Боженка — підприємство меблевої промисловості. Буд-во К. м. ф. розпочато 1922 на базі обоз. майстерень (організовані 1914). У 1925 ф-ці присвоєно ім’я більшов. військ. діяча В. Боженка. Згодом на ній працювало бл. 200 осіб. 1924 споруджено першу двоповерх. цехову будівлю, 1930 уведено в експлуатацію різал., машин., клейово-фанерув., оздоблюв. цехи, сушил. камеру, котельню та склади. 1931 нараховувалося 904 працівники. Під час 2-ї світової війни К. м. ф. евакуйовано у м. Сталінград (нині Волгоград), пізніше — у м. Кіров (обидва — РФ). Після визволення Києва почали відбудову підприємства. Водночас на ньому виготовляли продукцію для потреб армії. 1947 ф-ка досягла довоєн. рівня виробництва. 1955 колективом К. м. ф. розроблено та впроваджено першу в деревооброб. виробництві автомат. лінію з виготовлення деталей меблів. У наступ. році випущено першу автомат. лінію з облицювання щитів меблів, розпочато конвеєризацію оздоблюв. процесів корпус. меблів і стільців, переведення усіх процесів на пневматику. У 1970–80-х рр. збудовано цехи наборів меблів, стільцевий, меблів на замовлення, склади сировини і тех. матеріалів, готових меблів, приміщення управління та компресорної. Від 1975 — гол. підприємство деревооброб. ВО «Київдерев». У цей час К. м. ф. стала одним з найкращих мебл. підприємств СРСР. Ф-ка виготовила меблі для залів засідання Політбюро ЦК КПУ, РМ і ВР УРСР, Палацу культури «Україна», Маріїн. палацу, Палацу одружень, Музею історії Великої Вітчизн. війни 1941–45 у Києві, Музею історії Києва, Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка. У 1-й пол. 1990-х рр. на К. м. ф. відбувався різкий спад виробництва. До 1997 вона перебувала на межі банкрутства. 1997–99 проведено тех. переоснащення: закуплено устаткування для фанерування поверхні й окрайок щитів, верстати для оброблення деталей по периметру, котел. устаткування. 1999 кількість працівників складала бл. 400 осіб. Однак у цей період К. м. ф. виготовляла меблі переважно на замовлення, цех масового виробництва не діяв. У 2-й пол. 1990-х рр. на К. м. ф. виконані замовлення для МЗС України, Центру реабілітації інвалідів, готелю «Русь» у Києві. Від 2002 не працює. К. м. ф. розташовувалася на вул. В. Боженка, яку 2012 перейменовано на честь художника-авангардиста К. Малевича. 1967 побл. К. м. ф. було встановлено погруддя В. Боженка (скульптор В. Вінайкін, арх. В. Богдановський, І. Масленков).