Київське виробничо-художнє об’єднання ім. Т. Шевченка

КИ́ЇВСЬКЕ ВИРОБНИ́ЧО-ХУДО́ЖНЄ ОБ’Є́ДНАННЯ ім. Т. Шевченка Засн. 1971 на базі ф-ки худож. виробів ім. Т. Шевченка (Київ), ф-ки ім. М. Горького (м. Кагарлик) та ф-ки ім. Н. Крупської (м. Чорнобиль; обидва — Київ. обл.). Асортимент продукції — вишиті сукні, блузи, сорочки, комплекти столової та постіл. білизни з машин. вишивкою, а також бавовняні тканини, робочий одяг. Вироби експонували на респ., всесоюз., міжнар. мист. виставках. Кількість працюючих — понад 2200 осіб (поч. 1980-х рр.). Гол. художник — Н. Гречанівська. До серед. 1990-х рр. у Київ. обл. працювала низка філіалів. Баришівський (смт Баришівка, працювало 130 осіб) розпочав роботу 1926–27 як артіль ткачів і вишивальниць. Виготовляли жін. блузи, сукні та скатертини, вишиті хрестиком, гладдю, штапівкою, виколом, занизуванням і вирізуванням; постіл. білизну, оздоблену машин. ажур. вишивкою; ткали килими (дільниця в с. Веселинівка). Кращі майстри — В. Рахуба, З. Сависько. У Білоцерківському (92 особи) вишивали дит. та жін. одяг за зразками, розробленими художниками об’єднання на основі традиц. нар. вишивки Київщини (переважали геом. мотиви). Кращі майстри — М. Ветер, О. Дігтяр. Васильківський (213 осіб) засн. у 1930-х рр. як артіль майстрів нар. вишивки. Створювали блузи, рушники, дит. сорочки, кептарі. Серед кращих майстрів — Л. Гордина, Н. Єфименко, О. Клименко. Гнідинський (с. Гнідин Бориспіл. р-ну, 76 осіб) засн. 1946 як артіль вишивальниць. В асортименті — постіл. білизна, декоров. машин. ажур. вишивкою з рослин. орнаментом. Кращі майстри — О. Кошарна, А. Кривоший, Н. Лазаренко. Горенський (с. Горенка Києво-Святошин. р-ну, 36 осіб) створ. 1975. Вишивали занавіски на лляних і бавовн. тканинах. Серед кращих майстрів — О. Вознесенська, В. Мазнюченко. Гостомельський (смт Гостомель, 38 осіб) засн. 1967. Виготовляли постіл. білизну з бавовн. тканин, прикрашаючи машин. вишивкою. Серед кращих майстрів — Г. Кукса, М. Куриленко. Іванківський (смт Іванків, 200 осіб) утвор. у 1960-х рр., 1975 відкрито дільницю у с. Обуховичі. В асортименті — ткані та вишиті рушники, серветки, доріжки. Провід. майстер — О. Бондарева. Кагарлицький (450 осіб) засн. 1913 як Кагарлиц. кустарно-ткац.-рукоділ. школа-майстерня за заповітом поміщиці графині О. Черткової. Школу утримували на кошти її дочки Т. Толстої. Вишивали блузи, сорочки, скатертини тощо. У селах Шубівка, Бендюгівка та Кагарлику працювали «надомники». 1925 школу-майстерню ліквідовано; на її базі створ. кооп. артіль худож. вишивки і ткацтва ім. М. Горького. У селах Слобода, Бурти, Переселення, Краснопілка працювали «надомники». 1961 артіль реорганізов. у ф-ку ім. М. Горького, приєднано Миронів. цех худож. вишивки (діяв до 1984; в асортименті — жін. сукні та костюми з льону із лавсаном, прикрашені ручною вишивкою у техніках хрестик, гладь, штапівка; використано геом. орнаменти зі збереженням традицій нар. вишивки Пд. Київщини; кращі майстри — К. Балан, Я. Запорожець, К. Юхименко). Цехи: розкрій., гладил.-пральний, ручної та машин. вишивки, два пошивні. Серед кращих майстрів — Р. Горбач, Н. Болотова, Н. Дем’яненко, О. Єфимова, М. Мовчан, К. Нефьодова, Н. Паршин, Н. Троненко. Оленівський (с. Оленівка Фастів. р-ну, 60 осіб) засн. на поч. 20 ст. як ткац. підприємство, у рад. час діяла артіль. Ткали килимові вироби, які продавали в Україні та за кордоном. Згодом шили підковдри із застосуванням машин. вишивки. Ржищівський (75 осіб) організовано у 1940-х рр. як артіль вишивальниць. Вишивали сорочки, постіл. білизну. Чорнобильський (292 особи) засн. у 1920-і рр. як артіль вишивальниць ім. Н. Крупської. В асортименті — дит. блузи з бавовни та маркізету, вишиті хрестиком, гладдю і штапівкою. Вишивали також наволочки, скатертини з льону у техніках хрестик, гладь, штапівка. Осн. мотиви — нар. вишивка Київщини. Серед кращих майстрів — Г. Коваленко, Л. Носик, В. Якушина.

Завантажити статтю