Київське слов’янське благодійне товариство

Визначення і загальна характеристика

КИ́ЇВСЬКЕ СЛОВ’Я́НСЬКЕ БЛАГОДІ́ЙНЕ ТОВАРИ́СТВО  — добровільне об’єднання української інтелігенції слов’янофільського напряму. Засн. 1869 з метою пробудити в громадськості інтерес до пд. і зх. слов’ян й організувати допомогу балкан. слов’ян. народам у боротьбі проти Осман. імперії. До 1877 офіційно називалося Київ. відділ. Моск. слов’ян. комітету. В різний час товариство очолювали вчені-славісти М. Рігельман, О. Котляревський, М. Глоке, Т. Флоринський. Член були В. Антонович, М. Бунге, М. Сперанський, А. Степович, Ф. Титов, меценат Б. Ханенко та ін. 1903 нараховувало 26 почес., 7 довіч., 289 дійс. чл. у різних укр. містах. Сприяло вирішенню проблем пд. слов’ян-емігрантів; надавало кошти на навч. студентів із їхнього середовища; жін. відділ. (засн. 1889) розподіляло допомогу між пд. слов’янками — вихованками київ. навч. закладів. Під час нац.-визв. повстань на Балканах 1875–76 і рос.-турец. війни 1877–78 товариство брало участь у спорядженні та відправці добровольців. Доброчинні кошти збирали за рахунок лекц., викладац. та ін. діяльності й особистих внесків чл. товариства (особливо М. Рігельмана). Член товариства вели активну наук. роботу, здійснювали поїздки на Балкани, у Чехію, ін. слов’ян. країни. З його ініціативи у міській публіч. б-ці відкрито відділ для книг і журналів зі слов’ян. країн. Товариство видало 5 вип. «Славянского ежегодника» (1876, 1878, 1880, 1882, 1884), дві кн. «Славянская беседа» (1888, 1891), літ.-наук. зб. «Рассвет» (1893), деякі праці своїх чл., від серед. 1870-х рр. брало участь у фінансуванні вид. у Львові суспільно-політ. і літ. часопису москвофіл. спрямування «Слово» (виходив до 1887).

Завантажити статтю