Київський електротехнічний завод Транссигнал

КИ́ЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІ́ЧНИЙ ЗАВО́Д «ТРАНССИГНА́Л»  — підприємство електротехнічної промисловості. Засн. 1875 як майстерні з ремонту та виготовлення телеграфів і засобів зв’язку (зокрема для потягів Києво-Балтій. залізниці). Від 1920 — Гол. електромех. майстерні (1928 нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора), від 1929 — Київ. електротех. завод (від 1930 — «Транссигнал» ім. Ф. Дзержинського). 1935 на Міжнар. виставці у Парижі продукцію підприємства відзначено Ґран-Прі. Від 2000 форма власності — ВАТ, від 2011 — ПрАТ. У структурі — цех сигналізації, централізації та блокування, мех.-складал., зварювал., ливар. та ковал. цехи, де проводиться термічне оброблення та гальванічне покриття виробів, інструм. та ремонтне господарства, малярне відділ., транспортна та деревообробна дільниці, складські приміщення тощо. Виготовляє засоби сигналізації, електр. та диспетчер. централізації, пристрої автоблокування для залізниць та метрополітенів, для усунення дефектоскопії рейок та вимірювання колії, запчастини для залізнич. транспорту (до кін. 1990-х рр. — провідне підприємство в Україні у цій сфері, вироби експортувало до країн СНД та Балтії, Центр. та Сх. Європи). Серед осн. видів продукції (понад 60 найменувань) — стрілк. електроприводи (СП-6М, СП-6.2БМ, СПГ-3М, СПГБ-4М, СП-ТС), дросель-трансформатори (ДТ-0.2-500, ДТ-0.2-1000, ДТ-0.6-500, ДТ-0.6-1000, ДТМ-0.17-1000, ДТ-1-150, 2ДТ-1-150), автоблокувал. трансформатори (ПОБС, СОБС, РТЕ, ПТ-25, ПТМ, СТ, РОБС), апаратура частотно-диспетчер. контролю (ДСНП, БПС, БПІ, УПДК, ГТ-2, ПК-5, ГКШ), датчики швидкості для поїздів метрополітенів (БОЧ-2), колієвимірювачі системи (ЦНП-2) та ін. пристрої безпеки руху на залізницях та метрополітенах; виготовляє також запчастини до рухомого складу залізнич. транспорту. У період розквіту виробництва (1980-і рр.) кількість працівників становила понад 1500, нині (2012) — бл. 200 осіб. Від 2008 завод очолює С. Глазков.

Завантажити статтю