Київський завод автоматики ім. Г. Петровського Науково-виробниче об’єднання

Визначення і загальна характеристика

«КИ́ЇВСЬКИЙ ЗАВО́Д АВТОМА́ТИКИ ім. Г. Петровського» Науково-виробниче обʼ­єд­на­н­ня — приладобудівне під­приємство з виробництва презиційної гіро­скопічної техніки. Засновано 1903 як чавуноливарний завод (будівництво роз­почато 1898). Від 1905 — у складі АТ «Ауто», що випускало обладна­н­ня для цукрової промисловості, котли, під­шипники, чавун­не і бронзове литво тощо.

Творчий роз­виток заводу роз­почався зі створе­н­ня 1911 вироб. майстерні товариства професорів і викладачів київських ЗВО «Фізико-хімік», що виготовляла різні фізичні прилади для мед.-хім. лабораторій закладів освіти. 1915 майстерню під­порядковано Військ.-пром. комітету, роз­почато виготовле­н­ня та ремонт різноманітних приладів звʼязку та оптичного обладна­н­ня. 1926 на тер. колиш. чавуноливарного мех. заводу «Ауто» обʼ­єд­нано під­приємства приладобудівного профілю Києва (разом з майстернею «Фізико-хімік») в єдине під­приємство «Точ­прилад», якому 1928 присвоєно імʼя Г. Петровського.

1934 на заводі точних приладів роз­роблено і роз­почато виробництво перших вітчизн. гіро­скопіч. приладів керува­н­ня рухомими мор. обʼєктами на замовле­н­ня військ.-мор. ві­домства, що є осн. спеціалізацією заводу й нині. Під час 2-ї світової війни еваку­йов. у м. Горький (нині Нижній Новгород, РФ) і мав назву «З-д № 215». 1946 при заводі створ. СКБ, спеціалістами якого на замовле­н­ня МО СРСР роз­роблено і сконстру­йовано десятки приладів та систем керува­н­ня рухомими мор. обʼєктами, навігаційних комплексів (деякі з них за своїми тактико-технічними характеристиками й донині не мають світових аналогів).

У звʼязку із потужним роз­витком ракетобудівної промисловості та завдяки набутому досвіду спеціалістами заводу в 1960-і рр. роз­почато виробництво систем керува­н­ня між­континентальних балістичних ракет 8К64, 8К67, ракет морського базува­н­ня «Граніт», навігаційних комплексів «Тобол», «Симфонія», «Шлюз», багаторежимних систем орієнтації і стабілізації космічного апарату спец­при­значе­н­ня для ППО, які використовувалися у космічних наукових апаратах та супутниках Землі серії «Інтеркосмос» і знаходяться в екс­плуатації від 1979 й дотепер (роз­робку від­значено Ленінською та Державною преміями СРСР).

Від поч. 1970-х рр. — провід­не під­приємство у галузі навігаційного приладобудува­н­ня для ВМФ СРСР. Від 1998 — ВАТ, від 2011 — ПАТ із сучасною на­звою. 2004 внесено до пере­ліку під­приємств, що мають стратег. значе­н­ня для економіки і без­пеки держави. У структурі — складально-регулювальний механооб­робний та інструмент. цехи; СКБ, кон­структорсько-технологічного та енерго-механічного управлі­н­ня, центральна заводська лабораторія.

Нині завод — головне під­приємство з питань наук.-технічного забезпече­н­ня спеціального приладобудува­н­ня за напрямом «Прилади і системи просторової навігації і керува­н­ня рухомими обʼєктами» на основі гіро­скопічних електромеханічних приладів. Серед основних напрямів діяльності — морське приладобудува­н­ня, прилади керува­н­ня під­водною зброєю, системи керува­н­ня космічними апаратами, стабілізатори озброє­н­ня бронетехніки. Під­приємство також виготовляє обладна­н­ня для автоматизації обʼєктів газової промисловості та енергетики, навігаційне устаткува­н­ня, гіро­скопічні прилади, гірокомпаси «Круїз» і «Круїз-М» та периферійні прилади до них. За створе­н­ня нової техніки завод тричі нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора (1945, 1966, 1976). Кількість працівників (2011) — 711 осіб.

В. П. Березненко

Завантажити статтю