Кацман Ісак Соломонович
Визначення і загальна характеристика
КА́ЦМАН Ісак Соломонович (21. 07. 1914, містечко Сухарі, нині село Могильов. обл., Білорусь — 03. 09. 1983, Київ) — кінооператор. Член СКінУ (1958). Закін. курси звукорадіотехніків (Київ, 1932). Працював від 1929 з перервою на студії «Укркінохроніка» (Харків, від 1939 — у Києві): асист. оператора, 1932–36 — звукооператор, 1938–42, 1944–83 — кінооператор. 1942–44 — кінооператор і звукооператор фронт. групи від Центр. кіностудії кінохроніки (Москва). Зняв стрічки: «День війни» (1942), «Квітуча Україна» (1951; Сталін. премія, 1952; обидві — реж. М. Слуцький), «Перемога на Правобережній Україні» (1945, реж. О. Довженко, Ю. Солнцева; усі — співавт.), «Україна відроджується» (1946, реж. Г. Тасін), «Донецькі шахтарі» (1948), «Металурги “Запоріжсталі”» (1952), «Живи, Україно!» (1956; усі — реж. М. Юдін), «В кримському степу» (1958), «Безсмертя Кобзаря» (1961; обидві — реж. Р. Фощенко), «Слово про Ванду Василевську» (1965, реж. М. Мельников), «Дніпровська балада» (1967, диплом Вкф у Ленінграді, нині С.-Петербург, 1967), «П’ять героїчних років» (1971), «Для тебе, людино» (1973; премія Мкф у м. Заґреб, нині Хорватія, 1974), «Роменська мадонна» (1973; гол. приз «Золотий голуб» 16-го Мкф у м. Ляйпциґ, Німеччина, 1973, диплом Мкф у м. Тампере, Фінляндія, 1974, співавт.; усі — реж. А. Слісаренко), «Хліборобському роду нема переводу» (1979), «Юрій Смолич. Розповіді про неспокій» (1980; обидві — реж. О. Криварчук), «Микола Бажан» (1981, реж. І. Слісаренко). Оператор. манері К. притаманні свіжість задуму, особливе творче вирішення, висока художня якість фільмів.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
