КА́ЦМАН Ісак Соломонович (21. 07. 1914, містечко Сухарі, нині село Могильов. обл., Білорусь — 03. 09. 1983, Київ) — кіно­оператор. Член СКінУ (1958). Закін. курси звукорадіотехніків (Київ, 1932). Працював від 1929 з пере­рвою на студії «Укркінохроніка» (Харків, від 1939 — у Києві): асист. оператора, 1932–36 — звуко­оператор, 1938–42, 1944–83 — кіно­оператор. 1942–44 — кіно­оператор і звуко­оператор фронт. групи від Центр. кіностудії кінохроніки (Москва). Зняв стрічки: «День війни» (1942), «Квітуча Україна» (1951; Сталін. премія, 1952; обидві — реж. М. Слуцький), «Пере­мога на Прав­обережній Україні» (1945, реж. О. Довженко, Ю. Солнцева; усі — спів­авт.), «Україна від­роджується» (1946, реж. Г. Тасін), «Донецькі шахтарі» (1948), «Металурги “Запоріж­сталі”» (1952), «Живи, Україно!» (1956; усі — реж. М. Юдін), «В кримському степу» (1958), «Без­смертя Кобзаря» (1961; обидві — реж. Р. Фощенко), «Слово про Ванду Василевську» (1965, реж. М. Мельников), «Дні­провська балада» (1967, диплом Вкф у Ленін­граді, нині С.-Петербург, 1967), «Пʼять героїчних років» (1971), «Для тебе, людино» (1973; премія Мкф у м. Заґреб, нині Хорватія, 1974), «Роменська мадон­на» (1973; гол. приз «Золотий голуб» 16-го Мкф у м. Ляйпциґ, Німеч­чина, 1973, диплом Мкф у м. Тампере, Фінляндія, 1974, спів­авт.; усі — реж. А. Слісаренко), «Хліборобському роду нема пере­воду» (1979), «Юрій Смолич. Роз­повіді про неспокій» (1980; обидві — реж. О. Криварчук), «Микола Бажан» (1981, реж. І. Слісаренко). Оператор. манері К. притаман­ні свіжість задуму, особливе творче виріше­н­ня, висока художня якість фільмів.