Качалуба Михайло

КАЧАЛУ́БА Михайло (07. 11. 1908, с. Романове Село, нині Збараз. р-ну Терноп. обл. — 07. 04. 1993, м. Лозан­на, Швейцарія) — лікар, поет, громадський діяч. Батько М.-М. Качалуби. Член ПЕН-клубу, Укр.-канад. письмен­ниц. асоц. (1982), почес. чл. Спілки укр. письмен­ників Словач­чини (1992). Закін. Женев. університет (1937, ступ. д-ра медицини). Працював лікарем у Швейцарії, 1938 — у с-щі Великий Березний (нині смт Закарп. обл.), від 1939 — в Укр. торг. академії у Братиславі, згодом — у м. Дольни-Кубін (нині Словач­чина). 1945 заарешт. органами рад. військ. контр­розвідки. Після звільне­н­ня надавав мед. допомогу загонам УПА у м. Дольни-Кубін. 1953 заарешт. органами держ. без­пеки Чехословач­чини. Звільн. 1954, продовжив лікар. практику в м. Дольни-Кубін. Від 1962 — у м. Кошиці (нині Словач­чина), працював у протитуберкульоз. диспансері. З ініціативи К. у Кошицях засн. філію Культур. союзу укр. трудящих, бібліотеку і читальню, спів­ац. гурток тощо. Від 1968 — у Швейцарії. Спів­працював із період. вид. «Новий шлях» (Торонто), «Українське слово» (Париж), «Християнський голос» (Мюнхен) та ін. Автор поет. зб. «Польові дзвіночки» (Пряшів, 1966), «Бульварами серця» (1971), «Вільним крилом» (1972), «Наш талант» (1975), «Тріпоті­н­ня крилят: Пригоди діток і звіряток», «Від­лу­н­ня душі моєї» (обидві — 1978; усі — Париж), «На струнах серця» (1988), «Осін­ні вітри» (1990); поем «Одна з доріг» (1984; усі — Буенос-Айрес) та «Помпеї» (Прудентополіс, 1986); автобіогр. повісті «З моєї Одіс­сеї» (Буенос-Айрес, 1983, т. 1; 1985, т. 2; Прудентополіс, 1983, т. 3; 1987, т. 4; пере­вид. — Т., 1998). Посмертно ви­дано зб. поезій К. «Між двома стенокардіями» (Шерне; Т., 1994; зі вступ. ст. «Людина високої національної проби» М. Мушинки) та «Муза і стето­скоп» (Пряшів, 2008).

Завантажити статтю