Качалуба Михайло

КАЧАЛУ́БА Михайло (07. 11. 1908, с. Романове Село, нині Збараз. р-ну Терноп. обл. — 07. 04. 1993, м. Лозанна, Швейцарія) — лікар, поет, громадський діяч. Батько М.-М. Качалуби. Член ПЕН-клубу, Укр.-канад. письменниц. асоц. (1982), почес. чл. Спілки укр. письменників Словаччини (1992). Закін. Женев. університет (1937, ступ. д-ра медицини). Працював лікарем у Швейцарії, 1938 — у с-щі Великий Березний (нині смт Закарп. обл.), від 1939 — в Укр. торг. академії у Братиславі, згодом — у м. Дольни-Кубін (нині Словаччина). 1945 заарешт. органами рад. військ. контррозвідки. Після звільнення надавав мед. допомогу загонам УПА у м. Дольни-Кубін. 1953 заарешт. органами держ. безпеки Чехословаччини. Звільн. 1954, продовжив лікар. практику в м. Дольни-Кубін. Від 1962 — у м. Кошиці (нині Словаччина), працював у протитуберкульоз. диспансері. З ініціативи К. у Кошицях засн. філію Культур. союзу укр. трудящих, бібліотеку і читальню, співац. гурток тощо. Від 1968 — у Швейцарії. Співпрацював із період. вид. «Новий шлях» (Торонто), «Українське слово» (Париж), «Християнський голос» (Мюнхен) та ін. Автор поет. зб. «Польові дзвіночки» (Пряшів, 1966), «Бульварами серця» (1971), «Вільним крилом» (1972), «Наш талант» (1975), «Тріпотіння крилят: Пригоди діток і звіряток», «Відлуння душі моєї» (обидві — 1978; усі — Париж), «На струнах серця» (1988), «Осінні вітри» (1990); поем «Одна з доріг» (1984; усі — Буенос-Айрес) та «Помпеї» (Прудентополіс, 1986); автобіогр. повісті «З моєї Одіссеї» (Буенос-Айрес, 1983, т. 1; 1985, т. 2; Прудентополіс, 1983, т. 3; 1987, т. 4; перевид. — Т., 1998). Посмертно видано зб. поезій К. «Між двома стенокардіями» (Шерне; Т., 1994; зі вступ. ст. «Людина високої національної проби» М. Мушинки) та «Муза і стетоскоп» (Пряшів, 2008).

Літ.: Мушинка М. Цитадель тіла і душі: До 100-ліття з дня народж. Михайла Качалуби. Пряшів, 2008.

М. І. Мушинка