Качановський Володимир Васильович
КАЧАНО́ВСЬКИЙ Володимир Васильович (01(13). 03. 1853, с. Великий Ліс, нині Брест. обл., Білорусь — 11(24). 04. 1901, м. Ніжин, нині Черніг. обл.) — мовознавець, історик. Закін. Варшав. університет (1878). З наук. метою подорожував по словʼян. землях, Греції, Італії, Пд. Франції. 1882 захистив магістер. дис. «Неизданный дубровницкий поэт А. М. Глегевич. Историко-литературное исследование». Від 1883 — магістр словʼян. філології Варшав. університету; від 1886 — приват-доцент кафедри словʼян. філології Казан. університету (Росія); від 1888 — проф. Ніжин. істор.-філол. інституту. Заснував, редагував і видавав ж. «Вестник славянства» (Казань, 1888–90; Ніжин, 1891–96). Досліджував мову, словесність та історію Сербії, Хорватії, Болгарії, Чорногорії, Росії. Звертався до деяких питань української мови та літ-ри, про що свідчать його статті «Малорусский стих об Егории Храбром» (1894), «К вопросу о происхождении украинского наречия», «Две малорусские думы» (обидві — 1895), «“Памʼятки українсько-руськой мови і літератури”, издаваемые археографической комиссией “Наукового товариства ім. Шевченка”» (1900).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Памятники болгарского народного творчества. С.-Петербург, 1882; Об историческом изучении русского языка. Казань, 1887; А. С. Пушкин как воспитатель русского общества. Казань, 1888; История Сербии с половины XIV до конца XV в. К., 1899; Из истории сербской литературы. Нежин, 1900.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
