Каша Майкл

Визначення і загальна характеристика

КА́ША Майкл (Михайло Степанович; 06. 12. 1920, м. Елiзабет, шт. Нью-Джерсi, США — 12. 06. 2013, м. Тал­лагас­сі, Флорида, США) — американський фізико-хімік українського походже­н­ня. Іноз. чл. НАНУ (1990), дійс. чл. НТШ, УВАН і НАН США. Медаль Дж. Портера (1990). Закін. Мічиґан. університет (м. Анн-Арбор, 1943), здобув ступ. д-ра фіз. хімії у Каліфорн. університеті (м. Берклі, 1945), де брав участь у проекті створе­н­ня атом. бомби 1944–46. Був остан. аспірантом фізико-хіміка Ґ.-Н. Льюіса. Від 1951 — в Університеті Флориди (м. Тал­лагас­сі): проф., 1959–62 — завідувач кафедри хімії, водночас 1960–80 — спів­засн. і дир. Ін­ституту молекуляр. біо­фізики при Університеті. Наукові праці присвяч. пита­н­ням молекуляр. біо­фізики, електрон. спектро­скопії, емісій. молекуляр. спектро­скопії, теор. фотохімії, фізики молекуляр. екситонів, молекуляр. димерів і полімерів, явищ пере­носу протона в орган. і біол. системах. Від­крив синглет. молекуляр. кисень, вплив зовн. важкого атома на спін-орбітал. звʼязок (ефект К.), ідентифікував триплетні стани як джерело фосфоресцент. емісії, сформулював правила К. у флюоресценції. Найвидатніше від­кри­т­тя його лабораторії — спо­стереже­н­ня 1969 бі­протон. фото-таумеризму у воднево-звʼязаних парах основ 7-азаіндолу. Спів­перекладач праці О. Давидова «Теория молекулярных экситонов» (Нью-Йорк, 1962). У муз. світі ві­домий як кон­структор унікал. гітар з високими значе­н­нями гучності та тривалості звуку (у звичай. кон­струкціях кожний із цих параметрів може бути під­вищений лише за рахунок інших). Вивів один з нових сортів «чорної» ден­ної лілії.

Пр.: Molecular Electronic Bibliography. Vol. 1. 1958; Solvent cage spectroscopy // Pure and Applied Chemistry. 1993. Vol. 65; Exited-state intramolecular proton transfer as a fluorescence probe for protein binding-site static polarity // Proceedings of the National Academy of Science of the USA. 1994. Vol. 91; Spectroscopy of amplified spontaneous emission spectroscopy (ASE) laser spikes in polyhydroxylflavones. Protoype classes // J. Physical Chemistry A. 1996. Vol. 101 (усі — спів­авт.).

Літ.: Демченко О. Той самий Михайло Каша // Україна. 1990. № 33; R. Hochstrasser, J. Saltiel. Research career of Michael Kasha // J. Physical Chemistry A. 2003. Vol. 107, № 18; A renaissance man (an interview with Michael Kasha) // The Spectrum. 2005. Vol. 18, № 3.

Г. В. Бугрій, Є. С. Крячко

Завантажити статтю