Кашинський Павло

КАШИ́НСЬКИЙ Павло (25. 09. 1890, Київ — 03. 01. 1980, м. Мюнхен, Німеччина) — журналіст, видавець, педагог. Закін. Університет св. Володимира у Києві, де очолював студент. товариство, яке дотримувалося державниц. поглядів і 1916 видавало нелегал. друк. орган «Вільна думка». Був дир. видавництва «Вернигора», що діяло у Києві (1916–21), Відні (1921–23, епізодично від 1939) та Мюнхені (1946–48) і друкувало підручники, карти, дит. книжки, брошури, листівки. Водночас 1917–18 учителював у Києві та смт Дашів (нині Іллінец. р-н Вінн. обл.), а пізніше у Відні (1942–45) та Мюнхені (1946–53), де займався вивченням питань укр. шкіл. освіти. 1918 емігрував у Австрію, 1925–35 — керівник і ред. видавництва «Osteuropäischer Pressedienst» у Відні. Від 1946 — у Німеччині, 1948–52 — директор укр. гімназії при таборі для переміщ. осіб Фельдмохінґ-Шляйсгайм побл. Мюнхена, згодом (до 1962) — директор укр. гімназій. курсів у Мюнхені. Від 1952 — відп. ред. щоквартальника «Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart» (друк. орган Нім.-укр. товариства у Мюнхені). Від серед. 1960-х рр. працював зав. б-ки УВУ в Мюнхені. Член УЦР у Києві, голова Управи Союзу конструктивно-твор. сил України (Мюнхен), заступник голови Ліги укр. культури (Відень), співголова відновленого Нім.-укр. товариства (від 1948). Вмістив низку публіцист. статей в укр. емігрант. періодиці: «Основи українського національного козацького світогляду» («Молода Україна», Париж, 1937), «Студентство Києва напередодні революції» («Авангард», Мюнхен, 1967), «Чого вже не міг здійснити полковник Євген Коновалець?» («Українське козацтво», Торонто, 1968) та ін.

Завантажити статтю