Кашинський Павло

КАШИ́НСЬКИЙ Павло (25. 09. 1890, Київ — 03. 01. 1980, м. Мюнхен, Німеч­чина) — журналіст, видавець, педагог. Закін. Університет св. Володимира у Києві, де очолював студент. товариство, яке дотримувалося державниц. по­глядів і 1916 видавало нелегал. друк. орган «Вільна думка». Був дир. видавництва «Вернигора», що діяло у Києві (1916–21), Відні (1921–23, епізодично від 1939) та Мюнхені (1946–48) і друкувало під­ручники, карти, дит. книжки, брошури, листівки. Водночас 1917–18 учителював у Києві та смт Дашів (нині Іл­лінец. р-н Вінн. обл.), а пізніше у Відні (1942–45) та Мюнхені (1946–53), де за­ймався ви­вче­н­ням питань укр. шкіл. освіти. 1918 емігрував у Австрію, 1925–35 — керівник і ред. видавництва «Osteuropäischer Pressedienst» у Відні. Від 1946 — у Німеч­чині, 1948–52 — директор укр. гімназії при таборі для пере­міщ. осіб Фельдмохінґ-Шляйсгайм побл. Мюнхена, згодом (до 1962) — директор укр. гімназій. курсів у Мюнхені. Від 1952 — відп. ред. щоквартальника «Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart» (друк. орган Нім.-укр. товариства у Мюнхені). Від серед. 1960-х рр. працював зав. б-ки УВУ в Мюнхені. Член УЦР у Києві, голова Управи Союзу кон­структивно-твор. сил України (Мюнхен), за­ступник голови Ліги укр. культури (Ві­день), спів­голова від­новленого Нім.-укр. товариства (від 1948). Вмістив низку публіцист. статей в укр. емі­грант. періодиці: «Основи українського національного козацького світо­гляду» («Молода Україна», Париж, 1937), «Студентство Києва напередодні революції» («Авангард», Мюнхен, 1967), «Чого вже не міг здійснити полковник Євген Коновалець?» («Українське козацтво», Торонто, 1968) та ін.

Завантажити статтю