КВАРТЕ́Т ім. Віль­йома (Вільома) Ін. назви: Укр. держ. квартет ім. Віль­йома, Всеукр. держ. смичк. квартет ім. Віль­йома. Засн. 1920 у Харкові на базі Муз. академії і товариства «Молода філармонія». У складі (до 1927): В. Ґольдфельд (1-а скрипка), О. Старосельський (2-а скрипка), А. Свірський (альт), Е. Пржекутський (віолончель; згодом його замінив П. Кутьїн). 1921 за роз­порядже­н­ням голови Наркомосу А. Луначарського квартет отримав комплект інструментів з Держ. колекції муз. інструментів, зроблених франц. май­стром Ж. Віль­йомом, у звʼязку з чим колективові присвоєно його імʼя. Ансамбль роз­горнув активну виконав. діяльність. Унаслідок успіш. ви­ступу на 2-х Всесоюз. конкурсах квартетів (Москва, 1925; 1927) журі надало В. Ґольдфельду скрипку А. Страдіварі. 1923 для студентів Муз.-драм. ін­ституту в Харкові провів цикл концертів, де було виконано 17 квартетів Л. ван Бетговена. Згодом інструменти замінили іншими, роботи італ. майстрів 17 ст. А. Страдіварі, Н. Аматі, К. Берґонці та Руджієрі. У репертуарі — квартети Й. Гайдна, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Р. Шуман­на, Й. Брамса, К. Дебюс­сі, М. Равеля, П. Гіндеміта. Активно популяризував камерну музику укр. композиторів, зокрема квартети Б. Лятошинського, П. Козицького, В. Косенка, М. Гозенпуда, Б. Яновського та ін. Ви­ступав у ансамблі з Е. Петрі, Г. Нейгаузом, І. Барсовою та ін. Гастролював в Україні та за її межами. 1937 у Києві почав ви­ступати у новому складі: М. Сімкін (1-а скрипка), О. Старосельський (2-а скрипка), І. Вакс (альт), М. Калузький (віолончель). Після 2-ї світової війни колектив повернувся до діяльності на сцені Київ. філармонії, концертував у СРСР, Болгарії, Румунії. Поряд із класич. репертуаром виконував твори укр. композиторів, зокрема К. Данькевича, В. Таранова, А. Штогаренка, Д. Клебанова, А. Філіпенка та ін. 1947 за успішну концертну діяльність учасники колективу удостоєні зва­н­ня засл. арт. УРСР. Припинив існува­н­ня на поч. 1950-х рр.