Квартет ім. Вільйома (Вільома)
Визначення і загальна характеристика
КВАРТЕ́Т ім. Вільйома (Вільома) Ін. назви: Укр. держ. квартет ім. Вільйома, Всеукр. держ. смичк. квартет ім. Вільйома. Засн. 1920 у Харкові на базі Муз. академії і товариства «Молода філармонія». У складі (до 1927): В. Ґольдфельд (1-а скрипка), О. Старосельський (2-а скрипка), А. Свірський (альт), Е. Пржекутський (віолончель; згодом його замінив П. Кутьїн). 1921 за розпорядженням голови Наркомосу А. Луначарського квартет отримав комплект інструментів з Держ. колекції муз. інструментів, зроблених франц. майстром Ж. Вільйомом, у зв’язку з чим колективові присвоєно його ім’я. Ансамбль розгорнув активну виконав. діяльність. Унаслідок успіш. виступу на 2-х Всесоюз. конкурсах квартетів (Москва, 1925; 1927) журі надало В. Ґольдфельду скрипку А. Страдіварі. 1923 для студентів Муз.-драм. інституту в Харкові провів цикл концертів, де було виконано 17 квартетів Л. ван Бетговена. Згодом інструменти замінили іншими, роботи італ. майстрів 17 ст. А. Страдіварі, Н. Аматі, К. Берґонці та Руджієрі. У репертуарі — квартети Й. Гайдна, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Р. Шуманна, Й. Брамса, К. Дебюссі, М. Равеля, П. Гіндеміта. Активно популяризував камерну музику укр. композиторів, зокрема квартети Б. Лятошинського, П. Козицького, В. Косенка, М. Гозенпуда, Б. Яновського та ін. Виступав у ансамблі з Е. Петрі, Г. Нейгаузом, І. Барсовою та ін. Гастролював в Україні та за її межами. 1937 у Києві почав виступати у новому складі: М. Сімкін (1-а скрипка), О. Старосельський (2-а скрипка), І. Вакс (альт), М. Калузький (віолончель). Після 2-ї світової війни колектив повернувся до діяльності на сцені Київ. філармонії, концертував у СРСР, Болгарії, Румунії. Поряд із класич. репертуаром виконував твори укр. композиторів, зокрема К. Данькевича, В. Таранова, А. Штогаренка, Д. Клебанова, А. Філіпенка та ін. 1947 за успішну концертну діяльність учасники колективу удостоєні звання засл. арт. УРСР. Припинив існування на поч. 1950-х рр.