Квасницький Авґуст
КВАСНИ́ЦЬКИЙ Авґуст (Kwaśnicki August; 17. 08. 1839, с. Топори, нині Ружин. р-ну Житомир. обл. — 04. 06. 1931, м. Краків, Польща) — польський лікар. Член Польс. АН (1930). Навч. в Університеті св. Володимира у Києві (1857–62). У 1862 заарешт. через політ. переконання, згодом утік до Румунії. 1863 переїхав до Стамбула, де під час епідемії холери організував шпиталь. 1864 закін. лікар. школу, був військ. лікарем. 1870–74 — директор франц. шпиталю в м. Едірне (Туреччина). 1874 повернувся до Кракова, закін. Яґеллон. університет (1876, ступ. д-ра медицини), де й працював 1877–82 на каф. педіатрії; водночас 1879–82 — у дит. шпиталі; від 1882 провадив приватну практику. Ред. вид. «Przegląd Lekarski» (1896–1906). Секр. (1886–93), президент (1884, 1894) Укр. лікар. товариства. Наукові дослідження: педіатрія (довів необхідність грудного годування немовлят), анатом. і фізіол. розвиток організму дівчат, гематологія, інфекц. хвороби (етіологія та перебіг тифу, віспи в дітей), історія медицини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Postępy hematologii w szkole paryskiej // Przegląd Lekarski. 1878; Ogólne wskazania leczenia chorób zaraźnych // Там само. 1881; Udział lekarzy w wojnie narodowej 1863–1864. Kraków, 1917.
Рекомендована література
- S. Ciechanowski. Dr. August Kwaśnicki w piędziesiątą rocznicę doktoratu Uniwersytetu Jagiellońskiego // Polska Gazeta Lekarska. 1926. Т. 5, № 52.
Завантажити статтю
Людина 
