Квасницький Авґуст
КВАСНИ́ЦЬКИЙ Авґуст (Kwaśnicki August; 17. 08. 1839, с. Топори, нині Ружинського р-ну Житомирської обл. — 04. 06. 1931, м. Краків, Польща) — польський лікар. Член Польської академії наук (1930). Навчався в Університеті св. Володимира у Києві (1857–62). У 1862 заарештований через політичні переконання, згодом утік до Румунії. 1863 переїхав до Стамбула, де під час епідемії холери організував шпиталь. 1864 закінчив лікарську школу, був військовим лікарем. 1870–74 — директор французького шпиталю в м. Едірне (Туреччина). 1874 повернувся до Кракова, закінчив Яґеллонський університет (1876, ступінь доктора медицини), де й працював 1877–82 на кафедрі педіатрії; водночас 1879–82 — у дитячому шпиталі; від 1882 провадив приватну практику. Редактор видання «Przegląd Lekarski» (1896–1906). Секретар (1886–93), президент (1884, 1894) Українського лікарського товариства. Наукові дослідження: педіатрія (довів необхідність грудного годування немовлят), анатомічний і фізіологічний розвиток організму дівчат, гематологія, інфекційні хвороби (етіологія та перебіг тифу, віспи в дітей), історія медицини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Postępy hematologii w szkole paryskiej // Przegląd Lekarski. 1878; Ogólne wskazania leczenia chorób zaraźnych // Там само. 1881; Udział lekarzy w wojnie narodowej 1863–1864. Kraków, 1917.