Коць Іванна-Стефанія

КОЦЬ Іван­на-Стефанія (15. 03. 1911, Львів — 05. 04. 2002, США) — гро­мадська діячка, меценатка. Дру­жина М.-П. Коця. Здобула пед. освіту, учителювала. Після вбив­ства міністра внутр. справ Поль­щі Б. Пєрацького пере­бувала під слідством за звинуваче­н­ням у пере­ховуван­ні його вбивці бо­­йовика ОУН Г. Мацейка. Під час 2-ї світової вій­ни виїхала до Німеч­чини. Опікувалася сиротами й шкіль­ництвом у таборах для ін­тер­но­ваних, працювала у від­ділі дітей Між­нар. організації у справах біженців. 1952 емігрувала до США. Спів­­організаторка ста­ниці «Пласту» й школи україно­знавства, спів­роб. Укр. нар. союзу в м. Джерсі-Сіті (шт. Нью-Джерсі). Член Союзу українок, Лі­ги меценатів України. Разом із чоловіком надавала фінанс. до­помогу ЛНБ (наук. від­ділу період. вид. б-ки присвоєно імʼя Іван­ни та Маріана Коців), Асоц. дослід­ників голодоморів в Україні, фон­ду «Дітям Чорнобиля», Укр. со­ціол. ін­ституту, Музею геть­манства та ін. Літ.: Федорук О. К. Згадуючи Іван­ну Коць… // Березіль. 2002. № 7–8.

Завантажити статтю