Квітки

Визначення і загальна характеристика

КВІ́ТКИ — село Корсунь-Шевченківського ра­йону Черкаської області. Знаходиться за 60 км віл обл. центру, за 12 км від райцентру та за 15 км від залізнич. ст. Корсунь. Площа 7,95 км². Насел. 1332 особи (2001), пере­важно українці. На тер. села виявлено поселе­н­ня черняхів. культури. Засн. у 17 ст. За легендою, назва походить від прі­звиська козака Квітки, який отримав важке поране­н­ня у одному з боїв з поляками під час Визв. війни під проводом Б. Хмельницького та через неможливість викона­н­ня більше військ. повин­ностей осів на місці ниніш. села. До 1712 К. входили до Корсун. полку. При люстрації Корсун. староства 1765 значились як містечко (у писем. джерелах 1789 вже згадуються як село). Жит. брали участь у пов­стан­ні С. Палія, гайдамац. русі. За пере­казами (уперше записані у кн. Л. Похилевича «Сказанія о населен­ныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи», К., 1864), побл. села при­близно до 2-ї пол. 17 ст. (періоду Руїни) існував монастир. Після 2-го поділу Польщі 1793 К. ві­ді­йшли до Рос. імперії. 1796–1846 — у складі Богуслав., від 1846 — Канів. пов. Київ. губ. На поч. 1860-х рр. у К. мешкало бл. 2,8 тис. осіб. На­прикінці 19 ст. тут налічувалося 611 дворів, проживало бл. 3,1 тис. осіб, функціонувала школа. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Для під­тримки пов­ста­н­ня під керівництвом С. Петлюри проти геть­мана П. Скоропадського тут створ. загін з 386-ти осіб. Згодом село пере­бувало у складі Медвин. респ. (про­існувала бл. 1 місяця, роз­громлена у вересні 1919 будьонівцями; нині смт Богуслав. р-ну Київ. обл.). Жит. за­знали сталін. ре­пресій, потерпали під час голодомору 1932–33 (померло 550 осіб). Від 1932 — у межах Київ., від 1954 — Черкас. обл. Від липня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нині у К. працюють олійня, цегел. завод, комплекс з вирощува­н­ня курей. У селі — навч.-вихов. комплекс; Будинок культури, Стеценка К. Меморіальний музей (у будинку колиш. земської школи, в якій навч. композитор); лікар. амбулаторія. Діє церква святителя Миколая та ікони Божої Матері Троєручниці. Встановлено погру­д­дя К. Стеценка, обеліск Слави та мемор. споруду «Армія і народ — єдині». Серед видат. уродженців — композитор К. Стеценко, лікар-хірург М. Федоренко, поет І. Семиволос.

В. М. Шпунтенко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю