Квітко Григорій Петрович
КВІТКО́ Григорій Петрович (справж. — Носачов; 19. 01. 1897, с. Гіржове, нині Великомихайлів. р-ну Одес. обл. — 21. 09. 1961, Тернопіль) — актор, режисер, театральний діяч. Брат А. Носачова, чоловік С. Коваль. Учасник 1-ї і 2-ї світ. воєн. Бойові нагороди. Працював 1912–16 ковалем в м. Уральськ (Оренбур. губ., Росія, нині Казахстан), де виступав у мандрів. укр. театрі під керівництвом І. Сагатовського. 1918 –23 — актор театру при політвідділі Саратов. губерн. військкомату (РФ). 1923–25 — навч. на реж. факультеті Муз.-драм. інституту (Київ). 1926–28 — співзасн., дир., худож. кер., актор укр. муз.-драм. театру (м. Зиновʼєвськ, нині Кіровоград), 1929–31 — укр. театру ім. М. Коцюбинського (м. Маріуполь, нині Донец. обл.), 1931–33 — директор театру муз. комедії Донбасу (м. Сталіно, нині Донецьк), 1934–42 — директор, худож. кер. укр. театрів Оренбурга (РФ), Алма-Ати (нині Алмати, Казахстан), Уральська, 1945–48 — Самбір. укр. драм. театру (Дрогоб., нині Львів. обл.), 1948–51 — гол. реж., актор Стрий. укр. муз.-драм. театру (Львів. обл.). У Тернополі: 1951–56 — директор укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка, 1956 –58 — філармонії.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Голохвостий («За двома зайцями» М. Старицького), Микола («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Чухало («Комуна в степах» М. Куліша), Івась («Родина щіткарів» М. Ірчана), Андрій, Циган, Черевик, Каленик («Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок», «Майська ніч» за М. Гоголем), Квазімодо («Собор Паризької Богоматері» за В. Гюґо).
- Основні вистави
- «Сто тисяч», «Безталанна» І. Карпенка-Карого, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, «Калиновий гай» О. Корнійчука, «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка, «Російські люди» К. Симонова, «Дохідне місце» О. Островського, (усі — 1948–51), «Весілля у Малинівці» О. Рябова, Л. Юхвіда, «100 мільйонів» В. Собка (обидві — 1952, співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
