Кедр Ростислав

КЕДР Ростислав (справж. — Манастирський Іван Володимирович; 1905, Львів — 09. 11. 2002, Торонто) — поет. Член Об’єдн. укр. письменників на еміграції «Слово». У Львові під псевд. Ростислав Кедро опублікував поет. зб. «Сонети» (1931); поеми «Мойсей» (ж. «Вісник», 1933, т. 3, кн. 7/8) і «Мікельанджело» (там само, т. 4, кн. 11), передруков. у поет. зб. «Пінистий келих» (1939). На обкладинці зб. «Вогні» художниця О. Манастирська-Савицька зобразила амфору, що певною мірою відображало схильність поета до традицій М. Зерова. У ранніх творах К. — тонкий лірик, майстер сонета й октави, співець природи Карпат. Його творчість цього періоду близька до неокласики, наснаженої елементами імажинізму. У сонетах — мотиви кохання й еротики, описи карпат. краєвидів; писав також мадригали. У філос. поемах домінують роздуми поета над універсаліями буття і сенсу люд. існування. У 1920–40-х рр. брав активну участь у діяльності «Пласту». Під час 2-ї світової війни — у дивізії «Галичина», згодом — 1-й Укр. дивізії Укр. нац. армії. Наприкінці війни виїхав до м. Дрезден (Німеччина), відтак — до Канади. Видав філос. поеми «Скобине гніздо» (Торонто, 1957), «Лісові чорти» (Детройт, 1972, ч. 1 — складена октавами; про свіжість пережитих юнац. поривів, красу рідної землі, страхіття війни, сірість емігрант. буднів; 1984, ч. 2 — створена білим віршем; осн. зміст — спогади про пережиті страшні десятиліття та історіософ. роздуми над долею Галичини й України загалом) та драм. поему «Гомункулюс» (Торонто, 1990; передмова Віри Вовк, обкладинка Я. Гніздовського), певною мірою інспіровану поемою «Фауст» Й. Ґете. У підсумк. зб. «Поезії» (Торонто, 1983, обкладинка Я. Гніздовського), де зібрано вірші від серед. 1920-х рр. до поч. 1980-х рр., можна простежити стильову й темат. еволюцію творчості від неокласич. уподобань до екзистенц. переживань, самозаглиблення і метафіз. потрясінь зрілої людини «В добі комп’ютерів, водневих бомб, / Фашизму, комунізму, космонавтів».

Літ.: Гарасевич М. Ростислав Кедр // Свобода. 1989, 17 черв.; Качуровський І. Про поезію Ростислава Кедра // Дзвін. 1992. № 3–4; Іван Манастирський: [Некролог] // Свобода. 2002, 13 груд.

О. Г. Астаф’єв