Кезля Володимир Васильович
КЕ́ЗЛЯ Володимир Васильович (псевд. — Колгоспник; 06. 02. 1937, с. Сибереж Ріпкин. р-ну Черніг. обл. — 15. 03. 1984, там само) — письменник-сатирик. Член СПУ (1977). Освіта середня. Працював у колгоспі будівельником. На поч. 1960-х рр. друкував гуморески у рай. газеті, ж. «Перець» (Київ), «Крокодил» (Москва). Автор зб. «Червень, початок літа» (опубл. повість «Синій вітер з Родощі»; К., 1965; рос. перекл. — Москва, 1980), «Поворот сонця» (вміщено повість «Маслюки»; К., 1978); надруков. у періодиці оповідань «Перша ручка» (1967) і «Золота клітка» (1973); гуморесок «Весільна катастрофа» (1966), «Порядок наведе» (1968), «Історія моєї любові» (1969), «Штани» (1970), «Поміч» (1976); новел «Голубе сонце та золотий дощ» (1970), «П’яте літо», «Вчора кінчилась війна» (обидві — 1973), «Колоски» (1975); публіцист. роздумів «Там, де ми є…» (ж. «Київ», 1986, № 10–11). Писав про сільс. життя у воєнні та повоєнні роки, про природу і кохання. Створив цікаві образи працелюбів, показав багатий духов. світ людини. Для творчості К. характерні ліризм, простота викладу, динамічність сюжету.
Рекомендована література
- Яремчук А. На батьківській землі // Молодь України. 1981, 7 квіт.;
- Сапон В. Цвіт його папороті // Деснян. правда. 2011, 1 берез.
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
