Келлер Федір Артурович
Визначення і загальна характеристика
КЕ́ЛЛЕР Федір Артурович (12. 10. 1857, м. Курськ, Росія — 21. 12. 1918, Київ) — військовик. Генерал від кавалерії (1917). Навч. у підготов. пансіоні Микол. кавалерій. училища, 1878 склав офіцер. іспит при Твер. кавалерій. юнкер. училищі (Росія). Учасник рос.-турец. війни 1877–78. Служив у драгун. полках, зокрема 24-му Лубен. (1894–1901) і 11-му Харків. (1903–04); командував Крим. дивізіоном, сформов. із мусульман Таврій. губ. для несення почес. охорон. служби у літній резиденції рос. імператора Миколи ІІ — Лівадій. палаці побл. м. Ялта (нині АР Крим); лейб-гвардії Драгун. полком. 1905 — в. о. Каліш. генерал-губернатора. Під час 1-ї світової війни — нач. 10-ї кінної дивізії, командир 3-го кінного корпусу. Відзначився у ході Галиц. битви 1914 і боїв на Буковині. Після Лютн. революції 1917 відмовився складати присягу Тимчас. уряду, за що звільнений з армії за звинуваченням у монархізмі. Мешкав у Харкові та Києві. 5–13 листопада 1918 — головнокомандувач військами Української Держави. Напередодні вступу до Києва загонів С. Петлюри намагався організувати оборону міста, однак через неможливість чинити опір розпустив озброєні загони. Розстріляний козаками Чорномор. дивізії Армії УНР.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
