Келль Микола Георгійович
КЕЛЛЬ Микола Георгійович (08(20). 01. 1883, с. Петрове, нині Калінінгр. обл., РФ — 22. 12. 1965, Ленінград, нині С.-Петербург) — фахівець у галузі геодезії та фотограмметрії. Доктор технічних наук (1936), професор (1923), член-кореспондент АН СРСР (1946). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1957). Державні нагороди СРСР. Закін. С.-Петербур. гірн. інститут (1915). Працював 1907–11 у геол. експедиціях на Камчатці та Кавказі, 1911–14 — на рудниках Донбасу та в експедиціях з дослідж. зсувів Криму, 1915–17 — на афінаж. заводі у м. Єкатеринбург (нині Cвердлов. обл., РФ). Від 1917 — товариш голови Єкатеринбур. бюро з виборів у міське самоврядування (делегований партією есерів). 1917–20 — доцент, від 1920 — проф. Урал. гірн. інституту (Єкатеринбург), був першим ректором, організував каф. геодезії. Водночас 1920–22 очолював маркшейдер. бюро у Єкатеринбурзі. Ініціював проведення на Уралі планомір. топогр. зйомок. 1923–53 — завідувач кафедри геодезії Ленінгр., 1943–44 — Дніпроп. гірн. інститутів. Працю на кафедрі поєднував з геодез. роботами Геол. комітету в Кузбасі (1923–27), проводив зйомки на г. Магнітна на Уралі (1926–27), керував геодез. дослідж. на Крим. зсув. станції (1931–37). У 1953–65 очолював Лаб. аерометодів АН СРСР (Ленінград). Осн. праці присвячені вищій геодезії, фотограмметрії, розробленню методів аерофотограмметрії та їх використанню для геол. і геогр. картування. Сприяв введенню у СРСР системи координат Ґаусса-Крюґера. Автор низки підручників і навч. посібників. Один із вулканів на Камчатці названий його ім’ям.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Высшая геодезия и геодезические работы. Ленинград; Москва, 1932; Фотография и фотограмметрия. Ленинград; Москва, 1937; Графический метод в действиях с погрешностями и положениями. Москва, 1948; Высшая геодезия. Москва, 1961 (співавтор); Избранные труды. Москва, 1964.
Рекомендована література
- Хренов Л. С. Николай Георгиевич Келль // Изв. Всесоюз. геогр. о-ва. 1953. Т. 85, № 3;
- Аэрофотосъемка — метод изучения природной среды. Ленинград, 1973.