Кельїн Федір Вікторович
КЕ́ЛЬЇН Федір Вікторович (Кельин Фёдор Викторович; 10(22). 04. 1893, Москва — 29. 09. 1965, там само) — російський літературознавець, поет, перекладач. Почесний доктор Мадридського університету (1937). Закінчив Московський університет (1917). Разом із С. М. Арконадою очолював 1942–64 редакцію журналу «Literatura Soviética» («Радянська література»), де друкували твори письменників дожовтневого періоду та СРСР. К. — автор праць з питань класичних та сучасних іспанських і латиноамериканських літератур, перших російських перекладів творів Лопе де Веґи, П. Кальдерона де ла Барки, Х. Руїса де Аларкона-і-Мендоси, А. Мачадо-і-Руїса, Ф. Ґарсіа Лорки, Р. Альберті, С. М. Арконади та ін. За редакцією К. видано 5-томне зібрання творів М. де Сервантеса у російському перекладі (Москва, 1961). Спільно із С. М. Арконадою переклав іспанською мовою епос «Слово о полку Ігоревім» («Cantar de las huestas de Igor» // «La literatura internacionale», 1945, № 9) і вірш «Заповіт» Т. Шевченка (до збірника «“Заповіт” мовами народів світу», К., 1964).