Кельїн Федір Вікторович

КЕ́ЛЬЇН Федір Вікторович (Кельин Фёдор Викторович; 10(22). 04. 1893, Москва — 29. 09. 1965, там само) — російський літературо­знавець, поет, пере­кладач. Почес. д-р Мадрид. університету (1937). Закін. Моск. університет (1917). Разом із С. М. Арконадою очолював 1942–64 ред. ж. «Literatura Soviética» («Радянська література»), де друкували твори письмен­ників дожовтн. періоду та СРСР. К. — автор праць з питань класич. та сучас. іспан. і лат.-амер. літ-р, перших рос. пере­кладів творів Лопе де Веґи, П. Кальдерона де ла Барки, Х. Руїса де Аларкона-і-Мендоси, А. Мачадо-і-Руїса, Ф. Ґарсіа Лорки, Р. Альберті, С. М. Арконади та ін. За ред. К. ви­дано 5-томне зібр. творів М. де Сервантеса у рос. пере­кладі (Москва, 1961). Спільно із С. М. Арконадою пере­клав іспан. мовою епос «Слово о полку Ігоревім» («Cantar de las huestas de Igor» // «La literatura internacionale», 1945, № 9) і вірш «Заповіт» Т. Шевченка (до зб. «“Заповіт” мовами народів світу», К., 1964).

Літ.: Памяти Ф. В. Кельина // ЛГ. 1965, 9 окт.

М. І. Литвинець

Завантажити статтю