Кендзерський Зиґмунт

КЕНДЗЕ́РСЬКИЙ Зиґмунт (1839, с. Сосниця побл. м. Радимно, нині Підкарпат. воєводства, Польща — 17. 01. 1924, Львів) — архітектор. Навч. у Тех. академії у Львові (1855–60). Відтоді працював у Львові інж. на залізниці, згодом — у буд. департаменті магістрату. 1874 отримав дозвіл на будівництво, 1877 відкрив власну архіт. фірму, у наступ. році — архіт. бюро. Від 1874 — голова АТ буд. промисловців, т. зв. Буд. банку, що зводив гол. корпус Тех. академії у Львові. Використовував стильові форми неоренесансу, необароко, неорококо та неоготики. Серед реаліз. проектів фірми К. у Львові — прибутк. кам’яниці на площі Ринок, № 26 (1878), на вул. Галицька, № 6 (римо-катол. капітула; 1883) та № 20 (1881, усі — перебудова), на вул. Ю. Крашевського (нині С. Крушельницької), № 21 (1877–78) і № 17 (1882–83; обидві — на замовлення В. Ріґера та у співавт. з Л. Марконі), у пасажі Б.-В. Ґаусмана (нині проїзд Крива Липа; 1894–96), на вул. Академічна (нині проспект Т. Шевченка), № 14 (1897–98), вул. С. Чарнецького (нині В. Винниченка), № 3 (1899), вул. Театральна, № 3 (1900), вул. Яґеллонська (нині В. Гнатюка), № 8/10 (1902; з алегорич. рельєфами «Музика і Живопис»), «Ґранд-отель» (нині проспект Свободи, № 13–15; 1893, проект Е. Герматніка, скульптор Л. Марконі; реконструйовано 1990–92), готель «Belle-Vue» (1896; нині будинок на проспекті Свободи, № 27). Серед влас. львів. проектів — корпуси психіатр. лікарні на вул. Кульпарківська, № 95 (1904–08), гімназія № 5 (нині Львів. філія Київ. університету культури та мистецтв) на вул. С. Кушевича, № 5 (1907), житл. кам’яниці на вул. Охоронок (нині О. Кониського), № 4а (влас. будинок) і № 8 (обидві — 1907–08). Тривалий час був головою Літ.-худож. товариства, Палати інж. у Львові. Автор низки статей з архітектури та будівництва у львів. журналах, зокрема 1912 у «Czasopismo Techniczne» («Технічному часописі») надрукував матеріал щодо перебудови костелу св. Анни (проект виконав 1912, не реалізований).

Ю. О. Бірюльов