Кенігсон Володимир Володимирович
КЕНІГСО́Н Володимир Володимирович (25. 10(07. 11). 1907, Сімферополь — 17. 11. 1986, Москва) — актор. Народний артист СРСР (1982). Сталінcька премія (1950). Закін. школу-студію при Крим. драм. театрі (Сімферополь, 1925; викл. С. Міліч, С. Дніпров), у якому відтоді й грав (до 1934; від 1932 — ім. М. Горького). Також працював у Дніпроп. рос. драм. театрі ім. М. Горького (1935–39), Моск. камер. театрі (1940–49), Малому театрі (Москва, від 1949). Брав участь у постановці вистав «Без вини винні» О. Островського (1933, роль Незнамова), «Нічний переполох» М.-Ж. Соважона (1956). У кіно від 1949. Також озвучував мультфільми та іноз. фільми (його голосом говорять Ж. Ґабен, Л. де Фюнес, Тото та ін.).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Чір («Любов Ярова» К. Треньова), Чайкін («Чвара» Л. Нікуліна, В. Ардова), Равенштейн («Бронзовий ідол» Г. Павлова), Халіль Ефенді («Наступ» І. Тархана), Фуше («Мадам Сан-Жен» В. Сарду), Родольф («Мадам Боварі» за Ґ. Флобером), Петро («Влада темряви» Л. Толстого), Кречинський («Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна), Юдушка Головльов («Пани Головльови» за М. Салтиковим-Щедріним); у кіно — Генерал Кребс («Падіння Берліна», 1949, реж. М. Чиаурелі), Зотов («Справа “строкатих”», 1958, реж. М. Досталь), Куканов («Друзі і роки», 1965, реж. В. Соколов), Трауб («Майор Вихор», 1967, реж. Є. Ташков), Краузе («Сімнадцять миттєвостей весни», 1973, реж. Т. Ліознова), Рогов («Місячна веселка», 1983, реж. В. Карпичов, А. Єрмаш).
Завантажити статтю
Людина 
