КЕ́НІН-ЛОПСА́Н Монгуш (Кенин-Лопсаң Моңгуш; 10. 04. 1925, с-ще Хондергей, Респ. Тува, РФ — 10. 02. 2022, м. Кизил, Респ. Тува) — тувинський письмен­ник, літературо­знавець, пере­кладач. Доктор історичних наук (1997). Нар. письмен­ник Респ. Тува (1991). Заслужений діяч науки Респ. Тува (2006). Закін. сх. факультет Ленінгр. університету (нині С.-Петербург; 1952). Учителював; від 1953 — пров. ред. худож. і дит. літ-ри Тувин. книжк. видавництва; від 1966 — у Тувин. крає­знав. музеї: від 1996 — старший науковий спів­робітник. Досліджував тувин. шаманізм. Засн. шаман. товариства «Дунгур» («Бубон», 1992), один з ініціаторів перших між­нар., тувин.-амер., наук.-практ. семінарів учених-шамано­знавців і шаманів у м. Кизил (Тува, від 1993). Пере­клав тувин. мовою поему Т. Шевченка «Кавказ» (опубл. в г. «Шын» / «Правда», від 12 квітня 2008), вірші «Думка» («Тяжко-важко в світі жити…»), «Ой чого ти почорніло…», «У нашім раї на землі…», «Минули літа молодії…», а також упорядкував зб. пере­кладів його творів «Душ» («Сон», 1964) і «Чагыг» («Заповіт», 1988; обидві — Кизил), до остан­ньої подавши післямову. Вважав вірші Т. Шевченка спів­звучними з шаман. поезією. Пере­клав також окремі твори І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана та ін. укр. письмен­ників.