Кент Роквелл
КЕНТ Роквелл (Kent Rockwell; 21. 06. 1882, с. Таррітавн, шт. Нью-Йорк, США — 13. 03. 1971, м. Платтсберґ, шт. Нью-Йорк) — американський художник, письменник, громадський діяч. Вивчав 1900–03 арх-ру в Колумб. університеті (Нью-Йорк) та одночасно художнє мистецтво у В.-М. Чейза, К.-Г. Міллера, Р. Генрі. Багато подорожував, створив низку ілюстров. мемуар. творів: «Wilderness» («Дикий край», 1920; про перебування на Алясці), «Voyaging Southwards from the Strait of Magellan» («Плавання на південь від протоки Маґеллана», 1924), «Salamina» («Саламіна», 1935; про перебування у Ґренландії) та ін. Автор картин, монум. пейзажів, де зображав красу природи, суворий побут Півночі, життя простого люду; багатьох творів політ. графіки, зокрема антифашист. характеру. Проілюстрував англосаксон. епос «Беовульф», твори Дж. Чосера, В. Шекспіра, Й.-В. Ґете, Г. Мелвілла, Вольтера та ін. Картини К. зберігаються у багатьох найвидатніших музеях США. Від 1908 належав до Соціаліст. партії США, виступав на підтримку миру, друж. взаємин з СРСР тощо. 1957–58 провів персон. виставки в Ермітажі (Ленінград, нині С.-Петербург) і Держ. музеї образотвор. мистецтв (Москва). 1960 чимало картин подарував музеям СРСР, 14 із них («Ґренландія», «Адирондакські гори» та ін.) зберігаються у Нац. музеї мистецтв ім. Б. і В. Ханенків (Київ). Як голова Міжнар. робітн. ордену (1944–53) працював серед укр. іммігрантів у США. На 1-му заг.-укр. нар. фестивалі (м. Філадельфія, шт. Пенсильванія) 9 жовтня 1948 виступив з промовою про вагомість внеску укр. заробітчан. імміграції в заг.-амер. культуру. Двічі (1958, 1964) відвідав Україну (1958 відбулася його виставка у Києві та Одесі); враження від першої поїздки, зокрема про перебування в Києві, описав у кн. «On People and Mountains» («Про людей і гори», 1959). Високо цінував Т. Шевченка як борця, поета й художника, популяризував його творчість. 26 березня 1961 виступив на Шевченків. вечорі, організов. в Нью-Йорку Лігою амер. українців до 100-річчя від дня смерті поета (опубл. в «Літературній газеті» від 31 березня 1961). У промові на Міжнар. форумі діячів культури, присвяч. 150-річчю від дня народж. Т. Шевченка (Київ, 29–30 травня 1964), провів літ. паралель між творчістю Т. Шевченка й англ. поетів-борців, зокрема Дж.-Ґ. Байрона та В. Блейка («Пишаюся його творами» // «Світова велич Шевченка», К., 1964, т. 3; «Висловлювання про Т. Шевченка» // «Українська мова й література в школі», 1964, ч. 5; «Шевченко любив свій народ і ненавидів його гнобителів» // «Літературна Україна», 1964, 2 червня). Обраний почес. чл. АМ СРСР (1966), відзнач. Міжнар. Ленін. премією «За зміцнення миру між народами» (1967). Залишив спогади «Itʼs Me, O Lord» («Це я, о Боже!», 1955).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 