ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Керченський залізорудний басейн

КЕ́РЧЕНСЬКИЙ ЗАЛІЗОРУ́ДНИЙ БАСЕ́ЙН – група родовищ осадових залізних руд. Знаходиться на Керчен. п-ові АР Крим. Пром. видобування тут розпочато наприкінці 19 ст. після впровадження в Рос. імперії томасів. процесу конвертор. виробництва сталі з фосфористих руд. 1926–30 проведено ґрунт. дослідж. К. з. б., 1951–54 і 1962–64 здійснено детал. розвідку й оцінку запасів заліз. руди за пром. категоріями. У 1990-х рр. видобування заліз. руд на Керчен. п-ові припинено. На Комиш-Бурунському залізорудному комбінаті збагачували руду та виготовляли офлюс. агломерат, який вивозили переважно мор. транспортом на металург. комбінат «Азовсталь» у м. Маріуполь Донец. обл. К. з. б. був важливою базою залізорудної промисловості Пд. УРСР. Щоріч. видобуток у 2-й пол. 1980-х рр. становив до 4 млн т. Вміст у руді заліза 37–40 %, марганцю – 0,5–5 %, ванадію – 0,05–0,06 %, арсену – 0,05–1 %, фосфору – 0,9–1 %. Родовища К. з. б. приурочені до мульд і прогинів широт. простягання довж. 6–40 км і шир. 1,5–13 км. Рудний горизонт тяжіє до мор. кіммерій. відкладів нижнього пліоцену та представлений пологозалягаючими пластами піщано-глинистих порід з бурими залізняками. Потуж. рудних покладів від 0,5–2 м у крайових до 25–40 м у центр. частинах мульд. Гол. типи руд: коричневі (складені гідроферихлоритом, феримонтмо-рилонітом, гідрогетитом) і тютюнові (лептохлоритові). Коричневі руди виникли у верх. частині пласта внаслідок оксидації тютюн. руд. Переваж. частині їх характерна оолітова текстура. Запаси заліз. руд К. з. б. становлять 1,8 млрд т, з них 560 млн т коричневих руд (з умістом заліза 37,5 %). Осн. родовища пд. групи: Комиш-Бурунське, Ельтиген-Ортельське, Киз-Аульське, Новоселівське; родовища пн. групи: Катерлезьке, Баксинське, Північне, Акманайське (усі розробляли кар’єрами). У К. з. б. виявлено фосфати заліза керченіт і вівіаніт Fe9(PO4)6∙24H2O та продукти їхнього окиснення γ-керченіт, β-керченіт, α-керченіт, оксикерченіт, босфорит, піцит, азовськіт; фосфат заліза та кальцію анапаїт Ca2Fe(PO4)6∙4H2O і його похідні мітиридатит, фушерчит, борицькіт, комиш-буруніт; магнезіально-залізистий фосфат ентероліт, кальцієво-залізистий фосфат неомеселіт, фосфати кальцію курськіт. Низку фосфатів знайдено лише в цьому регіоні, про що свідчать їхні місц. крим. назви.

Літ.: Юрк Ю. Ю. и др. Минералогия железорудной формации Керченского бассейна. Сф., 1960; Шнюков Е. Ф., Науменко П. И. Марганцево-железные руды Керченского бассейна. Сф., 1961; Керченский железорудный бассейн. Москва, 1967; Металлические полезные ископаемые. К.; Л., 2005. Т.1.

Л. С. Галецький

Рекомендована література

  1. Юрк Ю. Ю. и др. Минералогия железорудной формации Керченского бассейна. Сф., 1960;Google Scholar
  2. Шнюков Е. Ф., Науменко П. И. Марганцево-железные руды Керченского бассейна. Сф., 1961;Google Scholar
  3. Керченский железорудный бассейн. Москва, 1967;Google Scholar
  4. Металлические полезные ископаемые. К.; Л., 2005. Т.1.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Керченський залізорудний басейн / Л. С. Галецький // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-11828

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

12-й

Дата виходу друком тому:

2012

Дата останньої редакції статті:

2012

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Світ-суспільство-культура

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

11828

Кількість переглядів цього року:

80

Схожі статті

Літопис нот
Світ-суспільство-культура  | Том 17 | 2016
Л. В. Івченко
Граматика
Світ-суспільство-культура  | Том 6 | 2006
І. Р. Вихованець
Бортницька зрошувальна система
Світ-суспільство-культура  | Том 3 | 2004
В. Д. Дупляк

Нагору