Керченський залізорудний басейн

КЕ́РЧЕНСЬКИЙ ЗАЛІЗОРУ́ДНИЙ БАСЕ́ЙН  — група родовищ осадових залізних руд. Знаходиться на Керчен. п-ові АР Крим. Пром. видобування тут розпочато наприкінці 19 ст. після впровадження в Рос. імперії томасів. процесу конвертор. виробництва сталі з фосфористих руд. 1926–30 проведено ґрунт. дослідж. К. з. б., 1951–54 і 1962–64 здійснено детал. розвідку й оцінку запасів заліз. руди за пром. категоріями. У 1990-х рр. видобування заліз. руд на Керчен. п-ові припинено. На Комиш-Бурунському залізорудному комбінаті збагачували руду та виготовляли офлюс. агломерат, який вивозили переважно мор. транспортом на металург. комбінат «Азовсталь» у м. Маріуполь Донец. обл. К. з. б. був важливою базою залізорудної промисловості Пд. УРСР. Щоріч. видобуток у 2-й пол. 1980-х рр. становив до 4 млн т. Вміст у руді заліза 37–40 %, марганцю — 0,5–5 %, ванадію — 0,05–0,06 %, арсену — 0,05–1 %, фосфору — 0,9–1 %. Родовища К. з. б. приурочені до мульд і прогинів широт. простягання довж. 6–40 км і шир. 1,5–13 км. Рудний горизонт тяжіє до мор. кіммерій. відкладів нижнього пліоцену та представлений пологозалягаючими пластами піщано-глинистих порід з бурими залізняками. Потуж. рудних покладів від 0,5–2 м у крайових до 25–40 м у центр. частинах мульд. Гол. типи руд: коричневі (складені гідроферихлоритом, феримонтмо-рилонітом, гідрогетитом) і тютюнові (лептохлоритові). Коричневі руди виникли у верх. частині пласта внаслідок оксидації тютюн. руд. Переваж. частині їх характерна оолітова текстура. Запаси заліз. руд К. з. б. становлять 1,8 млрд т, з них 560 млн т коричневих руд (з умістом заліза 37,5 %). Осн. родовища пд. групи: Комиш-Бурунське, Ельтиген-Ортельське, Киз-Аульське, Новоселівське; родовища пн. групи: Катерлезьке, Баксинське, Північне, Акманайське (усі розробляли кар’єрами). У К. з. б. виявлено фосфати заліза керченіт і вівіаніт Fe₉(PO₄)₆∙24H₂O та продукти їхнього окиснення γ-керченіт, β-керченіт, α-керченіт, оксикерченіт, босфорит, піцит, азовськіт; фосфат заліза та кальцію анапаїт Ca₂Fe(PO₄)₆∙4H₂O і його похідні мітиридатит, фушерчит, борицькіт, комиш-буруніт; магнезіально-залізистий фосфат ентероліт, кальцієво-залізистий фосфат неомеселіт, фосфати кальцію курськіт. Низку фосфатів знайдено лише в цьому регіоні, про що свідчать їхні місц. крим. назви.

Літ.: Юрк Ю. Ю. и др. Минералогия железорудной формации Керченского бассейна. Сф., 1960; Шнюков Е. Ф., Науменко П. И. Марганцево-железные руды Керченского бассейна. Сф., 1961; Керченский железорудный бассейн. Москва, 1967; Металлические полезные ископаемые. К.; Л., 2005. Т.1.

Л. С. Галецький

Рекомендована література

1. Юрк Ю. Ю. и др. Минералогия железорудной формации Керченского бассейна. Сф., 1960;
   Google ScholarInternet
2. Шнюков Е. Ф., Науменко П. И. Марганцево-железные руды Керченского бассейна. Сф., 1961;
   Google ScholarInternet
3. Керченский железорудный бассейн. Москва, 1967;
   Google ScholarInternet
4. Металлические полезные ископаемые. К.; Л., 2005. Т.1.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю