Розмір шрифту

A

Керченський історико-археологічний музей

КЕ́РЧЕНСЬКИЙ ІСТО́РИКО-АРХЕОЛОГІ́ЧНИЙ МУЗЕ́Й Засн. 1826 як музей старожитностей на основі приват. зі­бра­н­ня одного із перших дослідників памʼяток давнього Криму археолога-аматора П. Дюбрюка, згодом став самост. установою. 1835 на схилі г. Мітридат за проектом Дж. Тор­річел­лі збудовано окреме приміще­н­ня музею у ви­гляді антич. храму, зруйновано під час Крим. війни 1853–56 (від­тоді колекції зберігалися у різних приміще­н­нях). 1859 його під­порядк. Імператор. археол. комісії, ви­значено гол. зав­да­н­ня — пошук унікал. екс­понатів для Ермітажу (С.-Петербург). Археол. діяльність, започаткована ви­вче­н­ням міст Боспор. царства, ознаменувалася від­кри­т­тям скіф. курганів Куль-Оба (1830), Золотого кургана (1832), Царського кургана (1883). У 1890-х рр. роз­різнені дослідж. окремих курганів систематизовано й пере­ведено на наук. основу, роз­почато боротьбу з нелегал. роз­копками. Після встановле­н­ня рад. влади у Криму музей пере­дано Нар. комісаріату освіти, 1922 він отримав нове приміще­н­ня — памʼятку архітектури 19 ст., що дало змогу ви­ставити більшість колекцій. 1928 роз­копано боспор. місто Кітей, 1932 — Тірітака, 1933 — Німфей, 1934 — Мірмекій. У роки 2-ї світової війни музей за­знав знач. втрат: вивезено до Німеч­чини, роз­грабовано та знищено колекції виробів із золота й срібла, монет, чорнолакової та роз­писної кераміки, деревʼяних саркофагів та ін. 1945 роботу від­новлено, 1948 повернуто частину екс­понатів із Німеч­чини. 1987 на базі музею створ. Керченський державний історико-культурний заповід­ник (уві­йшов до його складу як осн. структурна одиниця). 1988–2001 пере­бував на рекон­струкції. Нині у фондах понад 167 тис. од. зберіга­н­ня (серед яких понад 100 тис. — археол. знахідки), зокрема всесвітньо ві­домий лапідарій (понад 2 тис. деталей): антична скульптура, архіт. елементи й над­гробні памʼятники (2 тис. до н. е. — 18 ст.); колекція боспор. роз­мальованих пелік, теракот, світильників і клейм. Щорічні надходже­н­ня (наслідок роботи вітчизн. і зарубіж. археол. екс­педицій) становлять бл. 2-х тис. музей. предметів.

Літ.: Марти Ю. Сто лет Керченского музея: Истор. очерк. Керчь, 1926; Путеводитель по Керченскому историко-археологическому музею имени А. С. Пушкина. Сф., 1937; Чуистова Л. И. Фонди Керченського музею // Археология и история Боспора: Сб. ст. Вып. 1. Сф., 1952; Иваненко П. И., Галченко Н. В. К 170-летию Керченского музея древностей // Пробл. археологии и истории Боспора: Тезисы докл. Керчь, 1996.

Н. В. Галченко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
12
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Музеї
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
11829
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
84
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Керченський історико-археологічний музей / Н. В. Галченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-11829.

Kerchenskyi istoryko-arkheolohichnyi muzei / N. V. Halchenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2012, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-11829.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору