КЕ́РЧЕНСЬКИЙ ПІВ­О́СТРІВ — пів­острів на сході Криму, що формує ландшафтну область Керченського чагарниково-степового горбогірʼя. Омивається Азовським (на Пів­ночі) та Чорним (на Пів­дні) морями, що зʼ­єд­нуються Керченською протокою, на Заході сполучений із Кримським пів­островом Акмонайським пере­шийком. Про­стягається із Заходу на Схід на 98 км, з Пів­ночі на Пів­день — на 52 км. Площа 3255 км2. Довжина берегової лінії 292 км. Береги ускладнені затоками (Арабатська затока, Казантипська затока, Феодосійська затока), бухтами (Керченська бухта, Татарська бухта та ін.), мисами (Казантип та ін.). Абразійні ділянки берегів чергуються з акумулятивними. Рельєф у пів­нічній і східній частинах горбисто-пасмовий; у пів­ден­ній і західній частинах лежить горбиста рівнина. Найвища точка пів­острова — г. Пихбопай (189 м). Є багато грязьових сопок і полів; найвища сопка — Джау-Тепе (119 м). Поширені степові ландшафти.