Кетков Олександр Дмитрович

КЕ́ТКОВ Олександр Дмитрович (30. 08(12. 09). 1907, с. Зеленiвка, нині Примор. р-ну Запоріз. обл. — 23. 01. 1991, Київ) — лiтературо­знавець-болгарист, пере­кладач. Член СПУ (1962). Орден Кирила і Мефодія 1-го ступеня (Болгарія, 1966). Закiн. Укр. комунiст. ін­ститут журналiстики (Харків, 1936) i ВПШ при ЦК КПРС (Москва, 1949). Працював літ. ред., відп. секр. г. «Кол­лективист» (1930–32), відп. ред. дит. ж. «Бъди готов!» (1934–38), відп. ред. болгар. сектору, дир. Укрдержнацменвидаву (Харків–Київ, 1937–41), ред. дивізій. г. «Боевое знамя» (1941–43), заст. нач. від­ділу балкан. країн Всесоюз. радіокомітету (Москва, 1943–44), за­ступник голови Комітету з телебаче­н­ня й радіомовле­н­ня при РМ УРСР (Київ, 1944–68). Заст. голови правлі­н­ня Товариства укр.-болгар. дружби (1958–91), засн. і почес. голова Київ. товариства болгар. культури «Родолюбіє» (1990–91). Автор публікацій з питань укр.-болгар. культур. і літ. звʼязків. Пере­клав з болгар. українською мовою твори Х. Русева (роман «По кручах», 1955), А. Гуляшки (роман «Любов», 1958, спів­авт.; повісті «Контр­розвідка», 1961; «Пригоди опівночі», 1963; «Спляча красуня», 1965; усі — Київ; «Викраде­н­ня Данаї» // ж. «Всесвіт», 1980, № 8), П. Димитрова-Рудара (зб. «Оповіда­н­ня про Георгія Димитрова», 1970), Д. Габе (роман «Мати Парашкева», 1974), П. Вежинова (роман «Зірки над нами» // «Свобода», 1978), Д. Жотева (зб. «Пере­житі оповіда­н­ня», 1978), Е. Станева (повість «Легенда про Сибина, князя Преславського» // «Сучасна болгарська повість», 1981), С. Караславова (роман-трилогія «Солунські брати», 1982, спів­авт.), А. Дончева (роман «Час вибору», 1987; усі — Київ), І. Давидкова (повісті «Зимові сни левів» // «Всесвіт», 1984, № 2; «Човен Харона» // там само, 1988, № 5) та ін. Пере­клав також низку пʼєс і наук. праць, зокрема моно­графію «Тарас Шевченко і болгарська література» (1968) та літ.-крит. нарис «Платон Воронько» (1973; обидва — Київ) С. Русакієва. Упорядкував антологiю болгар. поезiї «Свiтло над Болгарiєю» (1954), зб. «Болгарський гумор i сатира» (1974), «Болгарськi народнi казки» (1979; усі — Київ). Написав понад 140 статей про болгар. письмен­ників до УРЕ, «Антології болгарської поезії» (т. 2, К., 1974).

В. О. Захаржевська

Завантажити статтю