КЕ́ТКОВ Олександр Дмитрович (30. 08(12. 09). 1907, с. Зеленiвка, нині Приморського р-ну Запорізької обл. — 23. 01. 1991, Київ) — лiтературо­знавець-болгарист, пере­кладач. Член СПУ (1962). Орден Кирила і Мефодія 1-го ступеня (Болгарія, 1966). Закінчив Український комунiстичний ін­ститут журналiстики (Харків, 1936) і Вища партійна школа при ЦК КПРС (Москва, 1949). Працював літературним редактором, від­повід­альним секретарем газети «Кол­лективист» (1930–32), від­повід­альним редактором дитячого журналу «Бъди готов!» (1934–38), від­повід­альним редактором болгарського сектору, директором Українського державного національного меншин видавництва (Харків–Київ, 1937–41), редактором дивізійної газети «Боевое знамя» (1941–43), за­ступником начальника від­ділу балканських країн Всесоюзного радіокомітету (Москва, 1943–44), за­ступник голови Комітету з телебаче­н­ня й радіомовле­н­ня при Раді Міністрів УРСР (Київ, 1944–68). За­ступник голови правлі­н­ня Товариства українсько-болгарської дружби (1958–91), засновник і почесний голова Київського товариства болгарської культури «Родолюбіє» (1990–91). Автор публікацій з питань українсько-болгарських культурних і літературних звʼязків. Пере­клав з болгарської українською мовою твори Х. Русева (роман «По кручах», 1955), А. Гуляшки (роман «Любов», 1958, спів­авт.; повісті «Контр­розвідка», 1961; «Пригоди опівночі», 1963; «Спляча красуня», 1965; усі — Київ; «Викраде­н­ня Данаї» // журнал «Всесвіт», 1980, № 8), П. Димитрова-Рудара (збірка «Оповіда­н­ня про Георгія Димитрова», 1970), Д. Габе (роман «Мати Парашкева», 1974), П. Вежинова (роман «Зірки над нами» // «Свобода», 1978), Д. Жотева (збірка «Пере­житі оповіда­н­ня», 1978), Е. Станева (повість «Легенда про Сибина, князя Преславського» // «Сучасна болгарська повість», 1981), С. Караславова (роман-трилогія «Солунські брати», 1982, спів­авт.), А. Дончева (роман «Час вибору», 1987; усі — Київ), І. Давидкова (повісті «Зимові сни левів» // «Всесвіт», 1984, № 2; «Човен Харона» // там само, 1988, № 5) та ін. Пере­клав також низку пʼєс і наукових праць, зокрема моно­графію «Тарас Шевченко і болгарська література» (1968) та літературно-критичний нарис «Платон Воронько» (1973; обидва — Київ) С. Русакієва. Упорядкував антологiю болгарської поезiї «Свiтло над Болгарiєю» (1954), збірка «Болгарський гумор i сатира» (1974), «Болгарськi народнi казки» (1979; усі — Київ). Написав понад 140 статей про болгарських письмен­ників до УРЕ, «Антології болгарської поезії» (том 2, Київ, 1974).