Кжижановський Генрик
КЖИЖАНО́ВСЬКИЙ Генрик (09. 04. 1890, с. Могильниця, нині Нова Могильниця Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. — 02. 11. 1960, Вроцлав) — живописець, графік. Член Союзу львівських графіків (від 1934 входив до складу правління), СХУ (1939). Навчався у Краківській АМ (1910–14; викл. Я. Мальчевський, Ю. Панькевич), паралельно у Відні (1912), студіював у Т. Аксентовича (1924–27). Водночас 1920–32 працював учителем рисунка у Рівному, Станіславові (нині Івано-Франківськ), до 1946 — у Львові. Керівник об’єднання «Художник». Учасник мистецьких виставок у Станіславові (1932), Львові (1933–39, персональна — 1936). Виїхав до Вроцлава, де від 1946 викладав у закладах освіти. Малював у техніках олії, пастелі портрети, краєвиди (зокрема архітектурні види) та натюрморти під впливом імпресіонізму й постімпресіонізму, з прагненням до композиційної завершеності, увагою до світлових ефектів та гармонійних сполучень кольорів, пастозним накладанням фарби. Займався графікою, переважно офортами і ліногравюрами. Окремі роботи зберігаються у Львівській галереї мистецтв, музеях Польщі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Боротьба людей та демонів» (1914), «М. Артиховський» (1920), «Дружина» (1935), «Оголена натурниця», «Весняний краєвид» (обидва — 1936), «Монмартр» (1938), «Жінка у блакитній сукні», «Сена у Парижі», «Тріумфальна арка у Парижі» (усі — 1939).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
