Кибкало Євген Гаврилович
КИБКА́ЛО Євген Гаврилович (12. 02. 1932, Київ — 12. 02. 2003, Москва) — співак (баритон), педагог. Професор (1993). Нар. арт. РРФСР (1970). Лауреат 5-го Всесвіт. фестивалю молоді та студентів (Варшава, 1955, 2-а премія і срібна медаль). Закін. Моск. консерваторію (1956; викл. І. Назаренко, В. Політковський). 1955 — стажист, 1956–76 — соліст Великого театру у Москві. 1963 стажувався у театрі «Ла Скала» (Мілан). Володів голосом широкого діапазону, м’яким і рівним в усіх регістрах, значним драм. талантом, рідкіс. артистизмом. Гастролював у США, Чехословаччині, Болгарії, Італії. Виступав також як концерт. виконавець. Унаслідок невдалої хірург. операції на голосових зв’язках 1976 втратив голос. 1977–79 — керівник опер. трупи Моск. муз. театру ім. К. Станіславського та В. Немировича-Данченка. Від 1979 — професор кафедри вокалу Моск. консерваторії. У камер. репертуарі — романси, пісні рад. композиторів, арії з рос. та зх.-європ. опер.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Петруччо («Приборкання норовливої» В. Шебаліна), Андрій Волконський, Олексій («Війна і мир», «Повість про справжню людину» С. Прокоф’єва; усі –1-е виконання у Великому театрі, Москва), Онєгін, Єлецький, Мазепа («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Мазепа» П. Чайковського), Мізгир, Грязной («Снігуронька», «Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Шакловитий («Хованщина» М. Мусоргського), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Марсель («Богема» Дж. Пуччіні), Деметрій («Сон літньої ночі» Б. Бріттена).
Рекомендована література
- Кузнецова И. Молодые исполнители // Муз. жизнь. 1958. № 9;
- Иванова А. Артист больших возможностей // Сов. арт. 1959, 13 мая;
- Грошева Е. Евгений Кибкало // Муз. жизнь. 1960. № 21;
- Кузнецова И. Евгений Кибкало // Сов. музыка. 1961. № 5;
- Эйзен А. Евгений Гаврилович Кибкало // Сов. арт. 1969, 7 мая.
Завантажити статтю
Людина 
