Каалеп Айн
КА́АЛЕП Айн (Kaalep Ain; 04. 06. 1926, м. Тарту, Естонія) – естонський поет, перекладач. Заслужений письменник Естон. РСР (1986). Літ. премії ім. Ю. Смуула (1977; 1985), ім. Ю. Лійва (1984). Закін. Тартус. університет (1956). Автор зб. «Aomaastikud» («Досвітні пейзажі»), «Samarkandi vihik» («Самаркандський зошит»; обидві – 1962), «Järvemaastikud» («Озерні пейзажі», 1968), «Kuldne Aphrodite teisi luuletusi» («“Золота Афродита” та інші вірші», 1986), «Jumalatosin» («Божа дюжина», 2008), які позначені інтелектуальністю, різноманітністю поет. форми. Літературознавчі праці К. склали зб. «Maavallast maailmakirjandusest» («Про рідний край і світову літературу», 1984). Перекладає з антич., укр., франц., нім., іспан., вірм., узб. та ін. літ-р. Вірш Т. Шевченка «Заповіт», поеми «Єретик», «Катерина», «Лілея» та ін. у його інтерпретації увійшли до естон. вид. «Кобзаря» («Kobsaar», Tallinn, 1961). Видав зб. перекладів «Peegelmaastikud» («Дзеркальні пейзажі», 1976, т. 1; 1980, т. 2), 1-й том якої містить окремі твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. Присвятив Т. Шевченкові вірші «Tarass Ševtšenko merereis Tallinna» («Морська подорож Тараса Шевченка до Таллінна», 1961; укр. перекл. Д. Павличка) і «Tarass Ševtšenko. Sõdur ja surm» («Тарас Шевченко. “Солдат і смерть”», 1973), що увійшли, відповідно, до зб. «Klaasmaastikud» («Скляні пейзажі», 1971) та «Paani surm teisi luuletusi» («“Смерть Пана” та інші вірші», 1976); нарис-роздум «Väike õppetund suure kobsaari juures» («Маленький урок у великого Кобзаря») // «Keel ja Kirjandus» («Мова та література», 1964, № 3). Окремі поезії К. українською мовою переклали Ю. Скіф, В. Лучук та ін.
С. Г. Ісаков