Кабак Ністор Петрович

КАБА́К Ністор Петрович (10(23). 11. 1913, с. Стара Кульна, нині Котов. р-ну Одес. обл. — 10. 07. 1941, м. Тирасполь, Молдова) — молдавський поет. Закін. Тираспол. пед. інститут (Молдова, 1935). Автор зб. «Ынтыя бразда» («Перша борозна», 1932), «Лимбиле де фок» («Спалахи вогню», 1934), «Версурь» («Вірші»), «Ку тоатэ инима» («Від усього серця»; обидві — 1935). У Києві 1935 написав один з найзначніших своїх творів — поему «Бунтівничі серця». Любов’ю до України, мотивами дружби молд. і укр. народів пройняті вірші «Пе малул Нипрулуй» («На березі Дніпра»), «Каштании ынфлореш» («Цвітуть каштани»), «Ниструл» («Ніструл»), «Инима звыкнеште» («Серце тріпоче»). Переклав «Заповіт» і вступ до балади «Причинна» («Реве та стогне Дніпр широкий...») Т. Шевченка, що опубл. в періодиці («Октябрю ын Молдова», «Плугарул Рош»). Репресов. 1937. Реабіліт. посмертно. Деякі твори К. українською мовою переклали А. М’ястківський, І. Коперник.

Завантажити статтю