Кабан Степан Феодосійович
КАБА́Н Степан Федосійович (04. 10. 1915, с. Сиволож, нині Борзнян. р-ну Черніг. обл. — 23. 10. 2005, Київ, похов. у рідному селі) — актор, бандурист. Батько Ю. Кабана. Учасник боїв побл. оз. Хасан (1938) і 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1934–37 навч. у драм. студіях при театрі ім. В. Мейєрхольда (Москва) та Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка. Закін. Київ. пед. (1953) та театр. (1968; кл. М. Соколова) інститути. 1930–34 працював на Моск. залізниці; 1946–58 — актор Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка; від 1958 — ст. методист Центр. Будинку нар. творчості УРСР; 1967–85 — заступник директора з наукової роботи Музею Лесі Українки (обидва — Київ). Гри на бандурі навч. у М. Музиченка та В. Лісовола. У репертуарі — думи «Буря на Чорному морі» та «Про козака-бандуриста», пісні «Зажурилась Україна», «Ой на горі вогонь горить», «Ой горе тій чайці», «Ой по горі, по горі», «Їхав козак з Січі», «Ой в саду, саду», «Ой ти гора кремінная», «Ой не цвіти буйним цвітом» тощо. Автор низки статей, зокрема «Подарунок з Грузії» // «Вечерний Киев», 1970, 9 грудня; «Побратими бандури» // там само, 1971, 7 березня; «Живі риси Лесі Українки» // «Вітчизна», 1979, № 9.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Земнухов («Молода гвардія» за О. Фадєєвим), Дядько Максим («Котигорошко» А. Шияна), Начальник станції («Вишневий сад» А. Чехова), Олекса Бабич («Украдене щастя» І. Франка), Коробкін («Ревізор» М. Гоголя), Качан («Крила» О. Корнійчука).
Завантажити статтю
Людина 
