Кавітація

КАВІТА́ЦІЯ (від лат. cavitas — пустота) — утворення всередині рідини порожнин, заповнених газом, паром або їх сумішшю (кавітаційних бульбашок). Виникає в результаті місц. зниження тиску в рідині до певного критич. значення ркр (у реал. рідині близьке до тиску насиченої пари цієї рідини при певній т-рі), що може відбуватися або у разі збільшення швидкості рідини (гідродинамічна К.), або при проходженні акустич. хвилі великої інтенсивності під час півперіоду розрідження (акустична К.). Кавітац. бульбашка, рухаючись з потоком рідини у зону з вищим тиском, дезінтегрує, створюючи ударну хвилю (імпульс, адекватний гідравліч. удару). Це викликає вібрацію, руйнування поверхні робочих органів машин, зменшення коефіцієнта корис. дії та ефективності роботи насосів, турбін тощо. К. у насосах відбувається, якщо тиск на вході падає. В лопатевих насосах К. супроводжується зменшенням подачі, напору, потужності та коефіцієнта корис. дії внаслідок заповнення парою частини порожнини робочого колеса.

Завантажити статтю