Кавка Євген Антонович
Визначення і загальна характеристика
КА́ВКА Євген Антонович (12. 09. 1949, смт Жовтень Станіслав. обл., нині смт Єзупіль Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл.) — живописець, графік. Закін. Івано-Фр. художню школу (1965; викл. М. Варення, В. Чазов), навч. у Львові в майстерні Д. Крвавича (1966–68). Працював оформлювачем у Львові (1965–68), Івано-Франківську (1968–72), Тернополі (1972–77), ДТСААФ (1977–91), зав. реставрац. відділу Терноп. краєзнав. музею (1991–2001); відтоді — у Києві. На творчій роботі. Учасник вітчизн. і закордон. мистецьких виставок від 1966. Персон. — у Тернополі (1989), Києві (2002). У творчості переважають лірико-епічні пейзажі та натюрморти, написані мастихіном, олій. фарбами; у графіці використовує туш, перо, акрилик. Окремі роботи зберігаються у Терноп. і Ярослав. (Польща) краєзнав. музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Святкові квіти» (1974), «Сніданок хлібороба» (1981), «Спомин про моє село» (1985), «Дари землі Подільської» (1986), «Син», «Пам’яті пожежників Чорнобиля» (обидва — 1987), «Обійстя в горах», «Вежа замку в Скалаті. 17 ст.» (обидва — 1989), «Яблунецький перевал» (1993), «Осінній натюрморт» (1998); цикли — «Осінні Карпати» (1986–93), «Моє Тернопілля» (2000); графіка — «Таїна людського розуму» (2001), «Білий квадрат», «Триєдиний світ» (обидва — 2002), «Усе це — моя Україна», «Гармонія сфер» (2004), «Всесвіт» (2006), «Думка. Політ» (2008), «Ой радуйся, земле» (2009).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
