Каган Езро Мойсейович
КА́ГАН Езро Мойсейович (12(24). 07. 1887, Риґа — 01. 08. 1948, м. Омськ, РФ) — лікар-гігієніст. Доктор медицини (1925), професор (1934). Закін. Юр’єв. університет (нині м. Тарту, Естонія, 1916). Працював лікарем, організував у Харкові першу робітн. поліклініку. Зав. профес.-патол. відділ. Укр. інституту праці та наук.-консультатив. бюро відділу охорони праці (1921–23); співзасн. і дир. Укр. центр. інституту гігієни праці та профес. захворювань (1923–38); водночас — засн. і завідувач кафедри гігієни праці Мед. інституту (1923–32) та Укр. інституту удосконалення лікарів (1923–33; усі — Харків). 1938 репрес., 1942 звільн. Зав. каф. Омського мед. інституту (1945–48). Голова Укр. товариства профес. гігієністів і профес. патологів (1930-і рр.). Наукові дослідження: гігієна праці у ливар. цехах; фізіол. нормування праці у машинобудуванні та фізіол. характеристики нових форм праці; роль пром.-сан. лікаря в організації праці на підприємствах.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Труд в литейных. Опыт гигиенического исследования литейного цеха. Х., 1925; Рабочая медицинская статистика. К., 1925; Лекции по физиологии труда: Пособ. Х., 1931–32; Лекции по гигиене труда. Х., 1933; Ревматизм горняков. К., 1934; Влияние гипно-суггестивных воздействий на функции организма в работе и в реституции // ФЖ СССР. 1935. Т. 19, вып. 1; Биоэнергетика труда // Там само. 1936. Т. 20, вып. 5–6.
Рекомендована література
- Миллер В. С. Роль Э. М. Кагана в развитии советской гигиены труда // Гигиена труда и профес. заболевания. 1967. № 4;
- Идельчик Х. И. Профессор Э. М. Каган — социал-гигиенист // СЗ. 1989. № 11.