Каган Соломон Соломонович
КА́ГАН Соломон Соломонович (16(28). 01. 1894, містечко Ладижин Гайсин. пов. Поділ. губ., нині місто Тростянец. р-ну Вінн. обл. — 17. 03. 1965, Київ) — лікар-гігієніст. Чоловік Ф. Юзефової, батько Ю. Кагана. Доктор медичних наук (1935), професор (1926). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1919). Працював у Київ. мед. інституті: завідувач кафедри соц. гігієни та організації охорони здоров’я (1924–28 та 1934–52); ректором (1928–32), завідувач кафедри соц. гігієни та організації охорони здоров’я Дніпроп. мед. інституту; кер. організац.-метод. відділу Укр. НДІ туберкульозу (нині Інститут фтизіатрії і пульмонології НАМНУ, Київ, 1953–60). Наукові дослідження: соц. гігієна, сан. статистика, демографія та історія медицини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Нариси теорії соціальної гігієни. 1932; Предварительные итоги изучения методов организации борьбы с туберкулезом в сельских условиях // Профилактика туберкулеза: Сб. 1955; Об уточнении научных терминов «заболеваемость», «болезненность» и «патологическая пораженность» населения и правильном их применении // Там само; Организационно-методические вопросы борьбы с туберкулезом в сельских местностях // Опыт борьбы с туберкулезом в сельс. местностях УССР. 1957; Видатний санітарний діяч України — академік АН УРСР О. В. Корчак-Чепурківський. 1965 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
