Каганець Карусь
КАГАНЕ́ЦЬ Карусь (Каганец Карусь; справж. — Костровицький Казимир Карлович; Кастравіцкі Казімір Карлавіч; 29. 01(10. 02). 1868, м. Тобольськ, Росія — 20. 05. 1918) — білоруський письменник, перекладач, художник і скульптор. Від 1874 жив у Білорусі. Навч. 1885–88 у Мінс. міському училищі та Моск. училищі живопису, скульптури й архітектури. За агітац. діяльність двічі був ув’язнений. У своїх творах орієнтувався на фольклор. Написав кілька побут. та істор. драм, сатир. водевіль «Модны шляхцюк» (1910). У поезії відображав селян. працю, нар. побут, істор. минуле, порушував соц. і нац. питання («На мабілізацыю», «Наш покліч», «Плач беларуса»). Обробляв нар. казки і легенди, писав для дітей. Переклав білорус. мовою окремі вірші Ю. Залеського. Співавтор анонімно вид. «Беларускаго лемантара, або Першай навукі чытання» (С.-Петербургъ, 1906). Займався скульптурою, різьбленням на дереві та кості, малюванням, худож. оформленням книг. Вірш «Кабзар», графічні малюнки «На розпутті» та «Білоруський лірник» навіяні творчістю Т. Шевченка.
Рекомендована література
- Каспяровіч М. Карусь Каганец: Да 10-й гадавіны смерці // Маладняк. 1928. № 10;
- Германовіч І. К. Беларускія мовазнаўцы: Нарысы жыцця і навук. дзейнасці. Мінск, 1985.
Завантажити статтю
