КАГАНЕ́ЦЬ Карусь (Каганец Карусь; справж. — Костровицький Казимир Карлович; Кастравіцкі Казімір Карлавіч; 29. 01(10. 02). 1868, м. Тобольськ, Росія — 20. 05. 1918) — білоруський письмен­ник, пере­кладач, художник і скульптор. Від 1874 жив у Білорусі. Навч. 1885–88 у Мінс. міському училищі та Моск. училищі живопису, скульптури й архітектури. За агітац. діяльність двічі був увʼязнений. У своїх творах орієнтувався на фольклор. Написав кілька побут. та істор. драм, сатир. водевіль «Модны шляхцюк» (1910). У поезії від­ображав селян. працю, нар. побут, істор. минуле, порушував соц. і нац. пита­н­ня («На мабілізацыю», «Наш покліч», «Плач беларуса»). Обробляв нар. казки і легенди, писав для дітей. Пере­клав білорус. мовою окремі вірші Ю. Залеського. Спів­автор анонімно вид. «Беларускаго лемантара, або Першай навукі чыта­н­ня» (С.-Петербургъ, 1906). За­ймався скульптурою, різьбле­н­ням на дереві та кості, малюва­н­ням, худож. оформле­н­ням книг. Вірш «Кабзар», графічні малюнки «На роз­пут­ті» та «Білоруський лірник» навіяні творчістю Т. Шевченка.