Кадо Мішель
КАДО́ Мішель (Cadot Michel; 29. 07. 1926, м. Буа-Коломб побл. Парижа) — французький літературознавець і україніст. Доктор філології (1967). Член НТШ. Навч. у Сорбонні (1944–50) та Вищій нормал. школі (1947–50) в Парижі. У 1955–69 — проф. порівнял. літ-ри Університету Клермон-Ферран; 1969–94 — проф. літературознавства Нової Сорбонни. Від 1994 — на пенсії. Президент Франц. товариства заг. і порівнял. літ-ри (1971–81), Франц. асоц. укр. студій (від 2000). Організовував у Новій Сорбонні конф., присвяч. творчості І. Франка (1977) та Лесі Українки (1983), укр.-франц. взаєминам у 19 ст. (1987), укр. козацтву (1991). Ред. франкомов. збірників цих конф. і автор передмов до них. Дослідник творчості Марка Вовчка, переклав франц. мовою її 11 повістей, опубл. у кн. «Contes russes et ukrainiens» (1999), а також рос. письменників, зокрема Ф. Достоєвського, Л. Толстого. Очолює Міжнар. товариство з вивчення життя і творчості Ф. Достоєвського.