Кадрізаде Абдураман
КАДРІЗАДЕ́ Абдураман (псевд. — Чиркий (Комар); 1876, с. Тавдаїр Сімфероп. пов. Таврій. губ., нині Лісносілля Сімфероп. р-ну — 06. 08. 1938, Сімферополь) — кримськотатарський поет. Закін. медресе у рідному селі. Учителював. У 1920-х рр. працював у г. «Енъи дюнья» («Новий світ»), вивчав фольклор тюрк. народів. Більшість творів К. пронизані нар. духом. Вірші «Огютчининъ енъи огютлери» («Нові настанови», 1927), «Къарт къазнынъ тюшюнджелери» («Переживання старої діви»), «Чыркъ-мыркъмы, мыркъ-чыркъмы?» («Чирк-мирк чи мирк-чирк?»), «Къардашчасына бир огют» («Напуття по-братськи»), «Юлма, бе яху!» («Щоб потім не шкодувати!»; усі — 1928), «Койлю ве ыргъат» («Селянин і батрак», 1929) мають сатир. і вихов. характер. Переклав кримськотатар. мовою романи Е. Золя «Гроші» («Пара», 1930) та М. Шолохова «Піднята цілина» («Акътарылгъан къыртышлар», 1934), залишив рукопис. щоденник (від 1897). Посмертно добірки творів К. опубл. в ж. «Йылдыз» («Зірка», 1980, № 5; 1990, № 6; 1991, № 6; 1996, № 1).
Рекомендована література
- Джавтобели З. Терджимеджи ве эдебиятчы (Перекладач і літературознавець) // Джавтобели З. Эдебият севдалары. Ташкент, 1983;
- Къадри-заде Ш. Къадри-заде ве онынъ деври (Кадрі-заде і його час) // Йылдыз. 1990. № 6;
- Абдуллаев И. Жгучих строк оборванная нить // Голос Крыма. 1998, 14 авг.
Завантажити статтю
